Птахи
Птахи є найбільш різноманітною групою хребетних тварин. Вони зустрічаються майже всюди — у лісах, на луках, болотах, поблизу від людського житла. У Поліському заповіднику досить багато лісових птахів. Найбільш відомі серед них - це дятли. Зазвичай дятли мешкають на пошкоджених ділянках лісу, зокрема на згарищах або у підтоплених місцях. Живляться жуками-короїдами та їх личинками, гніздяться в дуплах. Часто зустрічається звичайний дятел, рідше можна побачити середнього і малого дятлів. В старому лісі мешкає жовна чорна — добре помітний великий птах. Зустрічаються у заповіднику і північні трипалі дятли.
До лісових птахів належать також сови. Звичайним видом у заповіднику є сіра сова, зустрічається також вухата сова. Живляться сови переважно мишоподібними гризунами, інколи дрібними птахами. Невеликі за розмірами сови ловлять крупних комах. Зимою сови інколи гинуть, тому що їм важко знайти поживу під снігом. Деякі сови ще з осені роблять собі запаси і прикладають іх свіжими сосновими шишками. Інколи ті запаси лежать до весни. Природними ворогами сов є куниця та рись.
Невеликі за розмірами види сов поселяються в дуплах. Так у дуплах чорного дятла гніздиться сич волохатий. Це нечисленний вид, щорічно відмічаються 4-6 токуючих самців, було також знайдене гніздо з трьома пташенятами. У березні зафіксовані токуючі самці сичика-горобця, але гнізд не знайдено. Під час токування самець монотонно свистить, перелітаючи з місця на місце. Кричить на зорях, а в туман і вдень. Весною 1990-1991 років у Поліському заповіднику зафіксовані шлюбні крики найбільшої у світі сови – пугача. Зовнішність цього птаха дуже характерна – по боках голови знаходяться своєрідні «вуха» з видовжених пучків пір'я.
Один з найбільш цікавих видів сов Поліського заповідника – сова бородата. Її гніздування вперше зареєстровано у 1983 р., з тих пір цей тайговий птах став звичайним. Своїх гнізд бородата сова не будує, використовує гнізда великих хижих птахів, а також чорного лелеки, які досить часто розташовані на бортях. Це сміливий і агресивний птах, який охороняє свою гніздову ділянку від інших хижаків. Бородата сова не боїться людини, тому цього красивого та рідкісного птаха порівняно легко побачити.
У зріджених старих лісах зустрічається нічний птах – дрімлюга. Вдень він майже непомітний. Сидить на землі, або на дереві і розташовується так, щоб не мати тіні. Вночі та у сутінках літає низько над землею та полює на метеликів. Дрімлюга має дуже широкий рот, що допомагає заховлювати здобич. Політ майже безшумний, досить швидкий з різкими поворотами. Дрімлюга - перелітний птах, який зимує в саваннах Африки.
У вільшняках можна зустріти представника родини тетерукових – орябка, який вишукує собі черв'яків під гнилим листям. Це доволі мовчазний лісовий птах, який гарно літає серед дерев. Орябки здатні добре маскуватися на деревах - лягати вздовж гілок. Тому побачити їх буває досить складно. Зимою орябки полюбляють їсти горобину. В минулому орябок був одним із найбільш численних видів птахів у тайговій зоні, важливим об'єктом промислового полювання. Зараз чисельність цього виду всюди знизилась у зв'язку зі знищенням місць існування.
На Житомірщіні також зустрічається беркут – великий орел, якій зазвичай гніздиться у гірських лісах та на скелях. Це надзвичайно рідкісний птах. Розмах крил сягає 2,5 метрів, а маса тіла буває до 6,5 кг. Працівникам заповідника неодноразово доводилось вигодовувати і передавати в зоопарк, чи випускати на волю поранених беркутів. Зараз на Житомирщині беркут гнізд не будує, але в холодну пору року тут зимують птахи, які прилітають з півночі. У районі Поліського заповідника кожен рік реєструються зустрічі беркутів. Біля залишків жертв вовків на відкритих місцях можна зрідка побачити сліди лап цьго орла.
Багато видів лісових птахів будують гнізда поблизу від боліт та згарищ, де їм легше знайти їжу. В глухих лісах, що суцільно поросли мохами та ягідниками, поселяється лелека чорний. Гнізда будує на старих деревах (сосна, вільха) на висоті 5–15 м. Використовує гнізда протягом багатьох років та щороку добудовує їх. Тому розміри гнізд досить великі (до 1,5 м у диаметрі). Оселяється лелека чорний поблизу кормових угідь (річок, ставків, боліт), де ловить рибу та жаб. Змієїд також полюбляє старі високостовбурні соснові ліси, там він будує гнізда на соснах. Зазвичай, цей птах мешкає поблизу боліт та вирубок, полючи на змій, ящірок та жаб. В старих, переважно вологих листяних та мішаних лісах поблизу озер та боліт зустрічається рідкісний підорлик малий. На території заповідника полюючі птахи спостерігаються кожного року, гнізд, нажаль, не знайдено. Живиться підорлик жабами, ящірками, зміями, дрібними гризунами, зайченятами тощо.
Окрасою поліських лісів є глушці та тетеруки - їм належать болота та борові ліси. Вони харчуються ягодами журавлини, плодами та квітами пухівки. Ці птахи гніздяться на землі, тому досить чутливі до турбування людиною. Пташенята ходять за самицею як курчата за квочкою. Якщо сполохати самицю з виводком багато з пташенят можуть загубитися та загинути. Тетерук зустічається на вирубках, околицях боліт. Цей птах має темне з металевим блиском забарвлення та яскраві червоні «брови» над очима. Весною самці тетеруків збираються на токи, де влаштовують бійки. Глушець мешкає у важкодоступних, захаращених ділянках лісу з густим підліском. Полюбляє гніздитися по околицях згарищ та сфагнових боліт. Зимою птахи харчуються хвоєю сосни, літом ягодами, насінням, комахами. Гніздо будують на землі, серед заростей чорниці та багна болотного. Для цих птахів також характерні весняні токування, які відбуваються щорічно в одних і тих самих місцях (мохові болота, сухі соснові гриви, мішані ліси). Нині в заповіднику нараховується більше 20 токовищ глушців, на яких весною збирається до 60 самців. Звуки самця під час токування нагадують глухе клацання «теке-теке». Друга частина пісні звучить як «щрсі-цірсі-цірсі-цірсі» Звуки самки – низьке квохтання.
На болотах заповідника живуть сірі журавлі – птахи характерні для тундрової зони. У заповіднику постійно гніздиться до 20 пар, а восени під час міграції на полях збираються сотні цих птахів. Журавлі живляться різним насінням (у тому числі пшеницею, горохом), ягодами, молодими пагонами, часто поїдають комах, молюсків. Весною на болотах можна побачити "танці" журавлів. Птахи стають один напроти одного, сходяться, вклоняються, підстрибують, змахують крильми. Гнізда будують у важкодоступних місцях і поводяться біля них дуже обережно. При небезпеці журавель тихо залишає гніздо, відходить на певну відстань і лише після цього злітає. Журавель - перелітний птах. У польоті журавлі шикуються красивим неправильним трикутником - ключем.
Лучно-болотні ділянки, розташовані вздовж берегів річок теж мають своє пташине населення. Тут гніздяться лучний лунь, чагарникова очеретянка, трав'янка лучна, рідкісний вид – деркач. На заростаючих меліоративних системах в околицях заповідника гніздиться сорокопуд сірий. Це найбільш крупний вид серед сорокопудів. В охоронній зоні заповідника зустрічаються дивовижний птах бугай, який став рідкісним в Європі та коловодні птахи: баранець звичайний, слуква, крижень, чирянки велика та мала. На полях в околицях заповідника гніздяться сіра куріпка, перепілка, польовий лунь, шпак, вівсянка тощо.
