Події 2024 року
НАВИЧКИ БУШКРАФТУ ТА ЗВЕДЕННЯ КУРЕНЯ
Всі народи світу мали свого часу власний досвід облаштування тимчасового житла або прихистку в лісі. Тема виживання в екстремальних умовах в дикій природі знову стає популярним дозвіллям і спортом особливо в Австралії, Новій Зеландії та Південній Африці. Бушкрафт - це досвід, знання, навички виживання в дикій природі за допомогою поєднання людських та природних засобів для гармонійного та комфортного життя в дикій природі. Комфорт у природі інший, чим у місті. У цивілізованого людства лишається ностальгія за ось тим диким життям часів камінного віку біля вогника. Вогнище завжди створює особливу атмосферу затишку, зняття накопиченого стресу і психологічного розвантаження. Бушкрафити у наших лісах, на відміну від європейських, дозволяється, і у нас можна без будь яких проблем назбирати вдосталь товстомірних дров для ночівлі.
Бушкрафт – лісове мистецтво, майстерність, навичка. А ще це було популярне телешоу Рея Мірса, присвячене мистецтву виживання в дикій природі. В Україні бушкрафт – термін новенький і його активно пропагує Андрій Сагайдак. Бушкрафт нині – це і різновид екотуризму, і у якійсь мірі бізнес. В Поліссі бушкрафт у первісному вигляді зберігся до останнього часу, бо доводилось людям пастушити в лісі, жити поряд з худобою, охороняти останню від нападів вовків. Наприклад, жителі с. Селезівка дуже здивували каральні загони, поліцію, коли в часи другої світової вони під час палення сіл втекли взимку в ліс, збудували зимові курені і жили в них. Серед жителів були переважно люди похилого віку, жінки, діти і в тому числі двоє дітей у віці до одного року. Нині війна, і знову востребувані навички виживання в надзвичайних умовах.
Канадський інструктор з лісового туризму і виживання в екстремальних природних умовах Морс Коханський в 1980-х р. запропонував бушкрафт як певний спосіб життя, мислення і навіть філософії. Такі навички можуть стати у пригоді для всіх, хто виїжджає в ліс, щоб при відсутності екіпіровки спробувати вижити в дикій природі. Розведення вогню, приготування на вогнищі їжі, будівництво житла за допомогою того, що знайти в лісі, використання їстівних рослин і грибів, вміння робити нові підручні інструменти і посуд. Для прикладу, з берести і паличок можна зробити ложки, миски і чашки. Все це було в пам'яті нашого народу, а нині цікавої науки «етноекологія». До речі, зачинателем бушкрафту у нас можна вважати Василя Олександровича Сухомлинського. Саме він будував з дітьми куреня і користувався етнопедагогікою.
Сергій Жила здавна збирає і аналізує ці знання. Під час останньої екскурсії учнів біотехнологічного ліцею Радовель якраз і відпрацьовувались у природі навички того самого бушкрафту. Зимовий курінь був збудований наполовину, його ще потрібно утеплити листям, обкопати. В наступну зиму Сергій Жила разом з добровольцями випробують курінь на можливість ночівлі.
На фото етапи зведення примітивного козацького бурдюга або теплого куреня. Стіни захищають від вітру і відбивають тепло від вогнища. А зверху небо в зірках і свіже лісове повітря. Вхід в зимовий курінь має бути закритий рядниною.
Інформація підготовлена провідним фахівцем з еколого-освітньої роботи Поліського природного
Сергієм Жилою.
03 квітня 2024 р.
НАУКОВО-ТЕХНІЧНА РАДА 2024
27 березня відбулося засідання науково-технічної ради Поліського природного заповідника в мішаному форматі. Співробітники заповідника зібралися на офлайн участь в центральній садибі заповідника, а учасники з інших установ – онлайн на платформі Skype.
Участь в засіданні прийняло 16 членів науково-технічної ради з 19 членів нового складу.
Першим питанням порядку денного було звіт про роботу науково-дослідного відділу та сектору еколого-освітньої роботи за 2023 рік. Учасники засідання високо оцінили роботу науково-дослідного відділу та еколого-освітнього сектору та запропонували, враховуючи досвід заповідника в науковій роботі та активну участь в міжнародних проектах, провести на базі заповідника міжнародну науково-практичну конференцію. Також заступницею директора з наукової роботи – завідувачкою науково-дослідного відділу Г.Й.Бумар було відзначено, що до Літопису природи увійшов звіт, наданий Валерієм Борисовичем Левченком про дослідження, проведені на території заповідника.
Було погоджено плани робіт з наукової та науково-дослідної роботи на 2024 рік. Всі заходи з наукової роботи відповідають програмі Літопису природи і мають природоохоронну направленість, зокрема обліки рідкісних видів флори та фауни, метеорологічні та гідрологічні дослідження, міжнародна діяльність в рамках досліджень на водно-болотних угіддях міжнародного значення.
План заходів з еколого-освітньої роботи передбачає проведення 35 акцій та бесід зі школярами, роботу зі змі, зокрема надання інтерв’ю та друк науково-популярних статей природоохоронної тематики в місцевій пресі, рекламно-інформаційну діяльність тощо.
Важливим питанням є погодження Проекту лімітів для проведення протипожежних заходів. Адже заповідник безпосередньо межує з країною – посібницею россійської агресії і захист наших лісів та громадян України, що проживають поряд із заповідником від непередбачених дій агресора є нашим обов’язком.
Оскільки це було перше засідання науково-технічної ради в новому складі, для прийняття негайних рішень у випадку їх виникнення було також затверджено склад Бюро науково-технічної ради заповідника, куди увійшли 8 співробітників заповідника, що є членами науково-технічної ради.
Щира подяка всім членам науково-технічної ради за активну участь в підтримці роботи заповідника, цінних зауваженнях та пропозиціях, що були надані під час засідання науково-технічної ради.
Інформація підготовлена старшим науковим співробітником Поліського природного заповідника Ольгою Бєльською.
30 березня 2024 р.