Події 2024 року

НОВИНИ

01 СЕРПНЯ 2024

Керівництво Поліського природного заповідника висловлює щиру подяку Національній службі лісового господарства Литви, в особі заступника директора Альбертаса КАСПЕРАВІЧЮСА та Благодійній організації "Крило допомоги" в Україні за наданий транспортний засіб Jeep Wrangler, 3.6V6 Sport.

Завдяки вашій підтримці, даний автомобіль покращить здатність контролювати та захищати заповідну територію, а працівники служби державної охорони зможуть ефективніше здійснювати заходи з охорони природи.

На початок

 

27 ЛИПНЯ 2024

27 липня відбулася робоча зустріч із партнерами Франкфуртське зоологічне товариство в Україні // FZS Ukraine, яке протягом багатьох років підтримує природоохоронні проекти на території України.

Міхаель БРОМБАХЕР - керівник Франкфуртського зоологічного товариства та Еллені ВЕНДРАС - координаторка проекту "Полісся - дика природа без кордонів" разом з науковцями заповідника мали можливість поспілкуватися по проекту відновлення гідрологічного режиму на Жолобницькій осушувальній системі та обговорити деякі робочі моменти для підтримки подальшої співпраці.

До зустрічі долучилися наші колеги з Чорнобильський Радіаційно-екологічний Біосферний Заповідник.

Для гостей були проведені екскурсії в музеях та стежками заповідника.

Керівництво заповідника щиро дякує Франкфуртському зоологічному товариству за співпрацю!

На початок

 

22 ЛИПНЯ 2024

Популярність електромобілів як серед країн Європи, так і поміж українців стрімко зростає. Це й не дивно, адже вони мають кілька вагомих переваг на противагу традиційному транспорту. Ключовою перевагою "зеленого" транспорту є їх екологічність.

Нещодавно керівництвом Поліського природного заповідника було придбано електромобіль RENAULT KANGOO Z.E. Основна мета вибору саме електромобіля - зменшити обсяги використання палива та зниження негативного впливу на навколишнє середовище.

Електромобілі прийнято вважати екологічно безпечним транспортом. Під час використання вони не спричиняють парникових викидів, тому є важливим інструментом боротьби зі зміною клімату. Вони не викидають вихлопних газів і не забирають в нас можливості дихати на повні груди.

Перехід людства на більш екологічні джерела енергії - важливий крок до кращого майбутнього.

На початок

 

08 ЛИПНЯ 2024

08 липня відбулося урочисте засідання з нагоди Дня працівника природно-заповідної справи. В.о. директора Поліського природного заповідника Юрій Бруцький та голова профспілки Наталія Андросович привітали всіх зі святом, висловлюючи вдячність співробітникам заповідника за вагомі результати на природоохоронній ниві та вручили найкращим працівникам грамоти і подяки.

Також до 15 річниці Дня працівника природно-заповідної справи на території Перганського ПНДВ Поліського природного заповідника відкрито екологічну стежку. Мета створення стежки - виховання екологічно грамотної поведінки людини в природі. На даному заході були присутні начальник Коростенської районної військової адміністрації Олег Рябой, голова Олевської територіальної громади Сергій Лисицький та колеги із природного заповідника "Древлянський". Почесні гості привітали присутніх із професійним днем та побажали успіхів у нелегкій та важливій справі по збереженню і захисту довкілля.

На початок

25 ЧЕРВНЯ 2024

25 червня на базі Поліського Національного університету 14 партнерів (9 об'єктів природно-заповідного фонду та 5 еколого-орієнтованих закладів освіти) підписали меморандум про створення Поліського природоохоронного кластеру. Його учасником став і Поліський природний заповідник.

Учасники зобов'язуються взаємодіяти у сферах захисту довкілля, організації охорони і використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, відтворення їх природних комплексів, управління у цих сферах.

На початок

 

21 ЧЕРВНЯ 2024

Сьогодні в. о.директора Поліського природного заповідника Юрій Бруцький та ректор Державного університету "Житомирська політехніка" Віктор Євдокимов підписали меморандум про співпрацю.

Метою цього меморандуму є розвиток наукової, освітньої та прикладної співпраці у сфері збереження природи, біорізноманіття та впровадження екологічних інновацій.

 

 

На початок

 

НАВИЧКИ БУШКРАФТУ ТА ЗВЕДЕННЯ КУРЕНЯ

Всі народи світу мали свого часу власний досвід облаштування тимчасового житла або прихистку в лісі. Тема виживання в екстремальних умовах в дикій природі знову стає популярним дозвіллям і спортом особливо в Австралії, Новій Зеландії та Південній Африці. Бушкрафт - це досвід, знання, навички виживання в дикій природі за допомогою поєднання людських та природних засобів для гармонійного та комфортного життя в дикій природі. Комфорт у природі інший, чим у місті. У цивілізованого людства лишається ностальгія за ось тим диким життям часів камінного віку біля вогника. Вогнище завжди створює особливу атмосферу затишку, зняття накопиченого стресу і психологічного розвантаження. Бушкрафити у наших лісах, на відміну від європейських, дозволяється, і у нас можна без будь яких проблем назбирати вдосталь товстомірних дров для ночівлі.

Бушкрафт – лісове мистецтво, майстерність, навичка. А ще це було популярне телешоу Рея Мірса, присвячене мистецтву виживання в дикій природі. В Україні бушкрафт – термін новенький і його активно пропагує Андрій Сагайдак. Бушкрафт нині – це і різновид екотуризму, і у якійсь мірі бізнес. В Поліссі бушкрафт у первісному вигляді зберігся до останнього часу, бо доводилось людям пастушити в лісі, жити поряд з худобою, охороняти останню від нападів вовків. Наприклад, жителі с. Селезівка дуже здивували каральні загони, поліцію, коли в часи другої світової вони під час палення сіл втекли взимку в ліс, збудували зимові курені і жили в них. Серед жителів були переважно люди похилого віку, жінки, діти і в тому числі двоє дітей у віці до одного року. Нині війна, і знову востребувані навички виживання в надзвичайних умовах.

Схема облаштування куреня Курінь літній з суцільним дахом для захисту від дощу Ліцеїсти біля частково збудованогокуреня Все робимо самі – готуємо їжу Тепер можна і перекусити

Канадський інструктор з лісового туризму і виживання в екстремальних природних умовах Морс Коханський в 1980-х р. запропонував бушкрафт як певний спосіб життя, мислення і навіть філософії. Такі навички можуть стати у пригоді для всіх, хто виїжджає в ліс, щоб при відсутності екіпіровки спробувати вижити в дикій природі. Розведення вогню, приготування на вогнищі їжі, будівництво житла за допомогою того, що знайти в лісі, використання їстівних рослин і грибів, вміння робити нові підручні інструменти і посуд. Для прикладу, з берести і паличок можна зробити ложки, миски і чашки. Все це було в пам'яті нашого народу, а нині цікавої науки «етноекологія». До речі, зачинателем бушкрафту у нас можна вважати Василя Олександровича Сухомлинського. Саме він будував з дітьми куреня і користувався етнопедагогікою.

Сергій Жила здавна збирає і аналізує ці знання. Під час останньої екскурсії учнів біотехнологічного ліцею Радовель якраз і відпрацьовувались у природі навички того самого бушкрафту. Зимовий курінь був збудований наполовину, його ще потрібно утеплити листям, обкопати. В наступну зиму Сергій Жила разом з добровольцями випробують курінь на можливість ночівлі.

Наша невеличка команда добровольців вирушає готова до справи Етап зведення примітивного козацького бурдюга Етап зведення примітивного козацького бурдюга Етап зведення примітивного козацького бурдюга Етап зведення примітивного козацького бурдюга

На фото етапи зведення примітивного козацького бурдюга або теплого куреня. Стіни захищають від вітру і відбивають тепло від вогнища. А зверху небо в зірках і свіже лісове повітря. Вхід в зимовий курінь має бути закритий рядниною.

 

Інформація підготовлена провідним фахівцем з еколого-освітньої роботи Поліського природного

Сергієм Жилою.

03 квітня 2024 р.

На початок

 

НАУКОВО-ТЕХНІЧНА РАДА 2024

27 березня відбулося засідання науково-технічної ради Поліського природного заповідника в мішаному форматі. Співробітники заповідника зібралися на офлайн участь в центральній садибі заповідника, а учасники з інших установ – онлайн на платформі Skype.

Участь в засіданні прийняло 16 членів науково-технічної ради з 19 членів нового складу.

Першим питанням порядку денного було звіт про роботу науково-дослідного відділу та сектору еколого-освітньої роботи за 2023 рік. Учасники засідання високо оцінили роботу науково-дослідного відділу та еколого-освітнього сектору та запропонували, враховуючи досвід заповідника в науковій роботі та активну участь в міжнародних проектах, провести на базі заповідника міжнародну науково-практичну конференцію. Також заступницею директора з наукової роботи – завідувачкою науково-дослідного відділу Г.Й.Бумар було відзначено, що до Літопису природи увійшов звіт, наданий Валерієм Борисовичем Левченком про дослідження, проведені на території заповідника.

Було погоджено плани робіт з наукової та науково-дослідної роботи на 2024 рік. Всі заходи з наукової роботи відповідають програмі Літопису природи і мають природоохоронну направленість, зокрема обліки рідкісних видів флори та фауни, метеорологічні та гідрологічні дослідження, міжнародна діяльність в рамках досліджень на водно-болотних угіддях міжнародного значення.

План заходів з еколого-освітньої роботи передбачає проведення 35 акцій та бесід зі школярами, роботу зі змі, зокрема надання інтерв’ю та друк науково-популярних статей природоохоронної тематики в місцевій пресі, рекламно-інформаційну діяльність тощо.

Важливим питанням є погодження Проекту лімітів для проведення протипожежних заходів. Адже заповідник безпосередньо межує з країною – посібницею россійської агресії і захист наших лісів та громадян України, що проживають поряд із заповідником від непередбачених дій агресора є нашим обов’язком.

Оскільки це було перше засідання науково-технічної ради в новому складі, для прийняття негайних рішень у випадку їх виникнення було також затверджено склад Бюро науково-технічної ради заповідника, куди увійшли 8 співробітників заповідника, що є членами науково-технічної ради.

Екскурсія в музеї природи Музей старожитностей Медова екскурсія Екологічна школа Відкриття «Орнітологічної стежки»

Щира подяка всім членам науково-технічної ради за активну участь в підтримці роботи заповідника, цінних зауваженнях та пропозиціях, що були надані під час засідання науково-технічної ради.

 

Інформація підготовлена старшим науковим співробітником Поліського природного заповідника Ольгою Бєльською.

30 березня 2024 р.

На початок