ПРОДОВЖУЮЧИ СПІВПРАЦЮ З ПРОЕКТОМ «ПОЛІССЯ – ДИКА ПРИРОДА БЕЗ КОРДОНІВ»

Проект «Полісся – дика природа без кордонів: збереження одного з найбільших регіонів дикої природи Європи», стартував у січні 2019 р.

За цей час партнерами проекту було зроблено чимало для збереження дикої природи Полісся України, в тому числі для підтримки природоохоронних територій.

Поліський заповідник продовжує співпрацю з проектом «Полісся – дика природа без кордонів». Наш посильний вклад в проект – допомога у зборі необхідного матеріалу. То ж цього року були продовжені весняні обліки кажанів за допомогою акустичних ресиверів. Також на території заповідника та ДП «Словечанський лісгосп АПК» були встановлені фотопастки. Всі фотографії передані до архіву заповідника. Крім того, дві фотопастки від проекту, що раніше були передані заповіднику, зафіксували ряд цікавих фотографій та відео.

Сарна європейська  Сарна європейська Лисиця

Журавель сірий Бобер за роботою Боротьба лосів

Нажаль, одну з фотопасток, що ставили в заповіднику для збору інформації, було поцуплено. Прикро, бо в наших краях такий інцидент радше виняток, ніж правило.

Також в рамках проекту було проведення опитування місцевого населення шляхом анкетування на тему «ПОЛІССЯ – ДИКА ПРИРОДА БЕЗ КОРДОНІВ. ЩО НАМ ВІДОМО ПРО УНІКАЛЬНУ ПРИРОДУ РЕГІОН. Співробітники заповідника провели опитування місцевого населення Олевщини та Овруччини. Всього було заповнено і передано партнерам проекту 186 анкет.

В рамках програми створення транскордонного резервату «Прип’ятське Полісся» партнери проекту цього річ надали досить вагому матеріально-технічну допомогу Поліському заповіднику. Так наш вже давно застарілий автопарк поповнився новеньким позашляховиком Renault Duster. Але на цьому подарунки не закінчилися. Знаючи наші перебої з електроенергією, партнери проекту закупили для наших комп’ютерів два джерела безперебійного живлення. А науковці отримали омріяні вікові бури, що дозволить нарешті безперешкодно визначати вік дерев, не завдаючи їм вагомих пошкоджень.

 Наше нове авто від Міжнародного проекту «Полісся – дика природа без кордонів»  Наше нове авто від Міжнародного проекту «Полісся – дика природа без кордонів» Передача обладнання  Нове обладнання

Крім того, від проекту і Товариства охорони птахів України нам передали чудові плакати з птахами Полісся, які ми розповсюджуємо в освітніх закладах та організаціях, що працюють з молоддю.

 Озерненська гімназія  Зарічанська гімназія Станишівської сільської ради Житомирського району   Березівська спеціальна школа Житомирської обласної ради  Городецька філія ,,ЗОШ І-ІІ ст.  width=  ЗОШ І-ІІІ ступенів №28 м. Житомира ім. гетьмана І.Виговського

Сподіваємося, наша співпраця з Міжнародним проектом «Полісся – дика природа без кордонів» допоможе не лише створити біосферний резерват «Прип’ятське Полісся», а ще й зберегти нашу незабутню Поліську природу, зберегти життя на нашій Рідній Землі, в нашій Батьківщині.

- Інформація підготовлена старшим науковим співробітником Поліського природного заповідника Ольгою Бєльською.

грудень 2021 р.

 

 

 

 

ЗАСІДАННЯ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ РАДИ ПОЛІСЬКОГО ПРИРОДНОГО ЗАПОВІДНИКА

10 грудня відбулося засідання науково-технічної ради (НТР) Поліського природного заповідника у змішаному форматі. На засіданні в приміщенні центральної садиби заповідника були присутні 15 членів НТР, ще двоє онлайн в режимі скайп-наради. На порядку денному нагальні питання, які маємо вирішити в найближчий час:

1. Розгляд та затвердження Плану управління Поліського природного заповідника для подальшої реалізації в межах законодавчого поля. Доповідач: заступник директора з наукової роботи – завідувач науково-дослідного відділу Бумар Г.Й., надала характеристику Плану управління Поліським природним заповідником, підготовленого в рамках міжнародного проекту «Полісся – дика природа без кордонів». Були озвучені довгострокові цілі та природоохоронні заходи, які потрібно реалізувати в заповіднику аби вирішити всі існуючі проблеми. Для Плану управління за основу взяті заходи, які прописані в Проекті організації території Поліського природного заповідника та охорони його природних комплексів, а тому вони є обов’язковими для виконання.

2. Погодження Плану заходів з наукової, науково-технічної та еколого-просвітницької діяльності Поліського природного заповідника на 2022 рік. Доповідачі: заступник директора з наукової роботи – завідувач науково-дослідного відділу Бумар Г.Й., завідувач сектору еколого-освітньої роботи Андросович Н.В.

На 2022 рік плануються наступні наукові та науково-технічні заходи: створення наукового полігону на згарищі в Перганському природоохоронному науково-дослідному відділенні для вивчення особливостей постпірогенного відновлення рослинності; вивчення абіотичного середовища, зокрема кліматичних показників та проведення гідрологічних спостережень; продовження спостережень за відомими та виявлення нових оселищ рідкісних видів рослин, їх картування, моніторинг за осередками розмноження шкідників, вивчення процесів заліснення болотних екосистем, дослідження тваринного світу тощо.

План заходів з еколого-просвітницької діяльності Поліського природного заповідника містить ряд акцій та лекцій для школярів та інших верств населення в рамках екологічного календаря та відповідно до рекомендацій міжнародного проекту «Полісся – дика природа без кордонів», проведення інформування громадськості з питань діяльності заповідника через веб-сайт заповідника, сторінки в соцмережах та засоби ЗМІ, проведення екскурсій музейними кімнатами та екологічною стежкою заповідника, інші заходи.

3. Погодження протипожежних заходів на 2022 рік. В.о. директора заповідника Бруцький Ю.В. повідомив про необхідність затвердження протипожежних заходів на 2022 рік згідно п’ятирічного плану заходів щодо розвитку Поліського природного заповідника (Проект організації території Поліського природного заповідника та охорони його природних комплексів, захід 33) задля запобігання розповсюдження пожежі по території в разі її виникнення. Зокрема, згідно Проекту організації та матеріалів лісовпорядкування зазначено створення нових та догляд за існуючими протипожежними розривами. Ці заходи в умовах змін клімату, що ми спостерігаємо останні десятиліття, покликані вберегти територію заповідника від неконтрольованих масштабних пожеж, які ми спостерігали у 2017 та 2020 рр.

4. Розгляд питання щодо проведення заходів з ліквідації наслідків пожежі 2020 року в Перганському природоохоронному науково-дослідному відділенні заповідника. Провідний інженер з охорони тваринного світу Авраменко С.М. повідомив про необхідність проведення заходів з ліквідації наслідків пожежі 2020 року в Перганському природоохоронному науково-дослідному відділенні заповідника. У квітні 2020 р. пожежа охопила площу 550 га, що призвело до накопичення на даній території надмірної кількості горючих матеріалів. Задля запобігання подальшого розповсюдження вогню в разі виникненні пожежі запропоновано створення протипожежного розриву по периметру згарища на площі 117,24 га.

5. Секретар НТР Бєльська О.В. доповіла щодо необхідності затвердження складу бюро НТР з числа співробітників заповідника, які є членами НТР заповідника. Запропонувала до складу Бюро НТР включити 10 чоловік: Голова Бюро НТР – в.о.директора заповідника Бруцький Ю.В., секретар Бюро НТР – с.н.с. Бєльська О.В., члени бюро НТР – співробітники заповідника, члени НТР: Бумар Г.Й. Андросович Н.В., Германчук В.В., Кузьменко Ю.В., Лінкевич Л.І., Молотовський А.П., Мороз І.І., Оксьоненко С.В.

В ході засідання було проведено обговорення зазначених питань і прийнято рішення щодо проведення необхідних природоохоронних та протипожежних заходів.

 

- Інформація підготовлена старшим науковим співробітником Поліського природного заповідника Ольгою Бєльською.

грудень 2021 р.

 

 

 

 

З глибоким сумом та скорботою сповіщаємо про смерть Лінкевича Павла Павловича

Колектив Поліського природного заповідника з глибоким сумом сповіщає про те, що в ніч з 8 на 9 травня 2021 року на 51 році від серцевої недостатності пішов з життя т.в.о.директора заповідника, головний лісничий Лінкевич Павло Павлович.

Лінкевич Павло Павлович з династії лісівників, народився 04.12.1969 р. в с. Сирниця Овруцького району Житомирської області.

В Поліському заповіднику Павло Павлович працював з 1991 року начальником ПХС, інженером лісового господарства, а з 2015 р. головним лісничим. В 2019 році був призначений т.в.о. директора Поліського природного заповідника.

Довгий час очолював профспілковий комітет заповідника.

Ми знали його як енергійну, розумну, творчу, добру людину з відкритою душею. Людину, яка мала велику кількість справжніх щирих друзів, любила життя, свою сім’ю.

Висловлюємо щире, глибоке співчуття рідним і близьким покійного. Світла пам’ять про Павла Павловича назавжди збережеться в наших серцях.

 

 

 

 

Вода, водно-болотні угіддя і життя - НЕРОЗДІЛЬНІ

До дня Всесвітнього дня водно-болотних угідь 2021 р.

Щорічно 2 лютого світ відзначає День водно-болотних угідь. Щороку заповідник долучається до відзначення цієї дати, готуємо презентації, інформацію для ЗМІ, наукові статті. Цього року відбувся круглий стіл в Управління екології та природних ресурсів Житомирської обласної державної адміністрації. Тут зібралися представники наукових та навчальних закладів Житомирщини, фахівці з київських науково-дослідних установ для обміну досвідом та обговорення сучасного стану водно-болотних угідь, а також лісових господарств Житомирщини. Від нас з доповіддю про сучасний стан водно-болотних угідь заповідника «Поліські болота», що мають міжнародний статус, доповідала н.с. Бєльська Ольга. Пропонуємо ознайомитися з ІНФОРМАЦІЄЮ та ПРЕЗЕНТАЦІЄЮ

 

Засідання круглого столу, фото організаторів Доповідає к.б.н., снс ДУ «Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України» О.О.Орлов, фото організаторів заходу Доповідає к.б.н., доцен Житомирського державного університету ім.. І.Франка І.В.Хом’як, фото організаторів заходу Доповідає н.с. Поліського заповідника О.В.Бєльська, фото організаторів заходу

 

 

 

------------------------------------------події 2020 року------------------------------------------

 

 

Події

 

 

 

Минає непростий 2020 рік – час підбивати підсумки. В цей рік ми мали і приводи порадіти, і часи важких випробувань.

Особливо вражаючою була весна, коли Полісся палало. Наші лісівники стійко боронили заповідний ліс та охоронну зону, мало не щодоби допомагали гасити пожежі на сусідніх територіях. Та, не зважаючи на всі зусилля та цілодобове пильнування, наприкінці квітня спалахнула пожежа в Перганському лісництві заповідника. Саме там, де намагаються розпочати добування токсичного берилію всупереч всім Законам.

Але ми також дізналися, що маємо друзів, які не залишають нас в біді. Це лісгоспи Житомирщини та вогнеборці ДНСН України, що допомагали нам гасити пожежу, це Управління екології та природних ресурсів Житомирської обласної державної адміністрації, а також Українське товариство захисту птахів і партнери проекту «Полісся – дика природа без кордонів».

Цього року Управлінням екології та природних ресурсів Житомирської облдержадміністрації та Департаментом регіонального розвитку в рамках рішення 14 сесії Житомирської обласної ради, «Про обласну Програму охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області на 2018-2022 роки» з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища було виділено кошти на вжиття заходів щодо охорони територій та об’єктів природно-заповідного фонду та боротьби з браконьєрством.

Завдяки цим коштам ми маємо новенький трактор та плуг, що дозволить виконувати завдання збереження природних комплексів, екосистем, окремих видів флори і фауни, унікальних та типових ландшафтів заповідника. Крім того, за ці кошти було придбано додаткове устаткування для стеження. Щира подяка за такий прояв уваги та турботи про заповідник!

Наш новенький трактор Беларус Наш новенький трактор Наш новенький трактор

Продовжується наша співпраця з проектом «Полісся – дика природа без кордонів». Ми вдячні Українському товариству захисту птахів та партнерам проекту, що підтримали нас, після пожежі виділивши кошти для придбання необхідних засобів, активно допомагають у відстоюванні питання недоторканості території заповідника, а також забезпечують заповідник необхідним устаткуванням. Зокрема цього року для посилення охорони природи та наукової роботи ми отримали від організаторів проекту та грантодавця Благодійного фонду «Аркадія» дві фотопастки, біноклі, ще один мотоцикл та дуже нам необхідний квадрокоптер. Світлинами та відео з фотопасток ми періодично ділимося у фейсбуці, а згодом зробимо підбірку краєвидів з висоти пташиного польоту.

ЩИРА ПОДЯКА ВСІМ, ХТО ДОЛУЧАЄТЬСЯ ДО ОХОРОНИ ТА ЗАХИСТУ НАШОЇ ПРИРОДИ ТА ДОВКІЛЛЯ ЗАГАЛОМ!

І З НАЙКРАЩИМИ СПОДІВАННЯМИ І ПОБАЖАННЯМ ВСІМ ДОБРА І МИРУ ПРЯМУЄМО У НОВИЙ 2021 р.

 

 

 

 

 

 

Інформація підготовлена науковим співробітником Поліського природного заповідника Ольгою Бєльською.

31 грудня 2020 р.

 

 

 

 

Щорічна акції «Нагодуй птахів взимку»

Підгодовування зимуючих птахів в холоди – одна з традицій Поліського природного заповідника. Щороку лісова охорона та працівники заповідника поновлюють та розвішують годівнички, запасають насіння та поживного свіжого несолоного сальця, щоб взимку, особливо в морозну сніжну чи просто холодну дощову погоду пернаті могли поласувати та набратися необхідних для успішної зимівлі сил.

Цього року лісова охорона долучилася до акції «Нагодуй птахів взимку», організованої Державним агентством лісових ресурсів України. Майстри лісу виготовили нові зручні та надійні годівниці, які повісили біля центральної садиби та лісництв. Таким чином, ми вже маємо більше десятка годівничок, куди щоранку підсипаючи зернят, допомагаємо пташкам у цей непростий період.

До наших смаколиків прилітає різне птаство, та більш за все відвідують синички і повзики, а сальце ще полюбляють дятли та сойки. А навесні та влітку вони віддячують нам, знищуючи небезпечних шкідників і покращуючи санітарний стан насаджень, садів, городів. То ж давайте разом берегти наших помічників.

Нагодуй птахів взимку!

Годівнички готові, час їх вивішувати  Обираємо найзручніше місце.  Головне, щоб годівничка надійно висіла  А от і наші перші гості прилетіли на насіннячко

Інформація підготовлена науковим співробітником Поліського природного заповідника Ольгою Бєльською.

16 груня 2020 р.

 

 

 

 

В ГОСТЯХ У ЗАПОВІДНИКА ФОЛЬКЛОРНИЙ КОЛЕКТИВ «ГОРЛИЦЯ»

Багата наша Поліська земля на таланти. От і сьогодні, в Яблучний Спас до нас завітав фольклорний колектив «Горлиця» з с. Григорівка Баришівського району Київської області. Музичний керівник– Леонід Мартиненко.

Приїхали вони не просто так. Дружний співочий колектив вирішив відвідати Батьківщину однієї з учасниць гурту, уродженки с. Селезівка Галини Миронівни Нестеренко (дівоче прізвище Рослік), познайомитися з родиною колежанки, природою Житомирського Полісся, місцевими жителями та дати святковий концерт в с. Бігунь. Спонсором поїздки виступив ТОВ «УІФК-Агро» та його директор Дітріх Трайс.

То ж, переночувавши в лісовому будиночку, зранку з короваєм співаки вирушили до садиби заповідника, на порозі якого з нашим поліським хлібом та сіллю їх зустрічали т.в.о. директора заповідника Лінкевич Павло Павлович та н.с., спеціаліст з еколого-просвітницької роботи Андросович Наталія Володимирівна.

На зустріч з односельчанкою та її колегами зібралося майже все село. То ж для колективу заповідника та місцевих жителів учасники гурту заспівали найкращі пісні з свого репертуару. Опісля гості відвідали наші музейні кімнати, екологічну стежку, обмінялися враженнями від краси та затишку нашого краю.

 Вручення Короваю від фольклорного колективу «Горлиця» Дорогим гостям наш Поліський хліб  Гості влаштували святковий концерт  Фольклорний колектив «Горлиця» очолює музичний керівник, баяніст Леонід Мартиненко  Нестеренко (Рослік) Галина Миронівна з колежанкою в оточенні рідних

Ми щиро вдячні фольклорному колективу «Горлиця», його музичному керівнику Леоніду Мартиненку та спонсору ТОВ «УІФК-Агро» за гарний настрій та святкову атмосферу, створені чудовими піснями цих талановитих людей. Сподіваємося, що ще не один раз вони приїдуть до нас в гості і порадують своїм співом!

 Спонсор поїздки колективу - ТОВ  «УІФК-Агро» та його директор Дітріх Трайс На гутавці (гойдалці) – улюбленому місці відвідувачів та дітлахів

Інформація підготовлена науковим співробітником Поліського природного заповідника Ольгою Бєльською.

19 серпня 2020 р.

 

 

 

 

СКАРБИ ЗЕМЛІ ДРЕВЛЯНСЬКОЇ

Красу та багатство Поліської природи важко переоцінити. Та наша Древлянська земля зберігає ще багато цікавих та цінних артефактів давнини. Цього разу ми були присутні на грандіозній події на території, що незабаром має увійти в транскордонний біосферний резерват «Прип’ятське Полісся».

В р. Уборть на Олевщині біля с. Хочине було знайдено стародавній древлянський човен. За словами археологів, що проводили розкопки човна, це 9-метровий древлянський човен-довбанка, зроблений із суцільного масивного стовбуру сосни. Такі човни в давнину робили з дуба або сосни для торгових перевезень або військових дій і управлялися групою до 7 чоловік. Оскільки р. Уборть була досить глибокою з крутими поворотами, перевантажений човен міг перекинутися й затонути. Ще однією, поки що робочою, версією є напад місцевих розбійних угрупувань під час перевезення вантажу. Вантаж міг бути досить різний, від зброї та золота до краму. В давнину ласих до такого добра було достатньо. В таких випадках зазвичай човни затоплювались, товар розкрадався. То ж археологи обіцяють продовжувати розкопки задля визначення призначення даного човна та причин його затоплення. Є надія, що в цих місцях можна знайти ще й не такий скарб.

Древлянський човен-довбанка Підготовка човна до підняття Підготовка човна до підняття А поки йдуть приготування та інтервью, стародавню знахідку облюбувала бабка Щоб підняти масивний 9-метровий човен на стрімкий берег, привезли автокран

Човен ще в дев’яності роки минулого сторіччя був знайдений підлітком, а нині майстром лісу Перганського лісництва Поліського природного заповідника Іваном Дворецьким. Як розповів Іван, в нього ще тоді закралася підозра, що корч, який стирчав з-під води дуже нагадував старий човен-довбанку його діда. Такі човни були звичними в цих місцях. Значно менші за розміром човни місцеві жителі використовували як для риболовлі, так і для переправи через річку. Проте розливи Уборті і значна глибина не дозволяли розкопати знахідку. Нагода трапилася цього року, коли через відсутність дощів ще з минулої осені рівень річки впав до найнижчих показників. Іван вирішив перевірити версію з човном і почав розкопки. Проте човен виявився завеликим і за станом деревини було видно, що він досить давній. То ж було вирішено звернутися до спеціалістів – в Олевський краєзнавчий музей. Розкопки почали минулого тижня і 4 серпня нарешті, відкопавши човен, підняли його з дна річки. За попередньою оцінкою археологів, він пролежав у воді мінімум 200-300 років. Проте точний вік буде встановлений згодом. У зв’язку з цим, розкопки проводили дуже обережно. І щоб човен не розпався, постійно зволожували його водою. Для збереження він потребує спеціального догляду та обробітку. То ж його забрали до краєзнавчого музею м. Олевськ. Це значна подія для Олевщини, оскільки такі човни періодично знаходили в інших регіонах нашої країни. Важливою є ця подія і для Поліського природного заповідника, що збирає та зберігає народні традиції, промисли, обряди та вірування. Адже човен винайшли неподалік від заповідника, в його охоронній зоні. То ж ми пишаємося такою знахідкою.

Іван Дворецький, який знайшов човен, дає інтервью Нарешті човен-довбанку підняли на берег Всі бажають сфотографуватися з давнім артефактор. І ми не стали виключенням Човен так довго пролежав у воді, що сухе літнє повітря може викликати його руйнацію. То ж співробітники музею поспішають його неушкодженим відвезти до музею

Крім того, ця знахідка є важливою і для майбутнього транскордонного біосферного резервату «Прип’ятське Полісся», що має бути створене на території Білорусі та України. Гадаємо, цей човен пов’язує нас не лише із нашим минулим. Ця історична знахідка дозволить відродити особливості щоденного побуту древлян, допоможе у створенні цікавих маршрутів, можливо навіть започаткує для туристів сплав на подібних човнах мальовничою річкою Уборть, відновить зв’язок поколінь і дозволить нам краще зрозуміти красу, неповторність та цінність нашої Древлянської землі.

До речі, після того, як човен підняли на берег, в небі з’явилися 5 білосніжних чапель, які певний час кружляли над річкою. Можливо це є знаком для нас відродження цих зв’язків.

Інформація підготовлена науковим співробітником Поліського природного заповідника Ольгою Бєльською.

04 серпня 2020 р.

 

 

 

 

Заповідник приймає веломандрівників в рамках Проекту "Полісся - дика природа без кордонів"

Розпочавши подорож у Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику, подолавши непростий шлях понад 230 км за дві доби, під вечір 18 липня Поліський заповідник відвідала група веломандрівників, що присвятили свій велопохід важливій меті – створенню та налагодженню роботи волонтерських груп «Хранителі Полісся» у рамках міжнародного транскордонного проекту "Полісся - дика природа без кордонів".

Керівником велоподорожі є доктор біологічних наук, геоботанік, експерт ГО «Українське товариство охорони птахів», менеджер із залучення громадськості Сергій Панченко. Разом з ним до заповідника прибули колеги-волонтери: геоботанік, член МАН Ілля Чернишов та досвідчений турист-веломандрівник Олександр Лень.

Неділя 19 липня була насичена подіями. Перш за все, разом з н.с. Ольгою Бєльською подорожуючі вирушили велосипедами на екскурсію заповідником одним з вибраних маршрутів, що включав відвідування найбільш розповсюджених типів лісу, мезотрофне і оліготрофне болота та екостежку.

В найбільш типовому для заповідника сосняку чорничному Сергій Панченко та Ілля Чернишов заклали пробну площу в рамках дослідницької тематики, поділилися цікавими методиками, розкрили свої секрети із застосування для вимірювань сучасних гаджетів та створення ілюстрацій вертикальної структури лісу.

Також відвідали стаціонари, ознайомилися з особливостями ведення наукових досліджень в заповіднику. Під час екскурсії до пробної площі побачили червонокнижний вид смілку литовську, що в цей час як раз квітує.

 Сергій Панченко та Ілля Чернишов закладають пробну площу  Ілля Чернишов під час обміру дерев активно використовує сучасні гаджети та програми  Смілка литовська привернула увагу геоботаніків

Особливо зацікавила мандрівників екостежка, зокрема Капище, Землянка та мальовничі пейзажі, що створюють високоповнотні сосняки зеленомошники, суцільні чорничники та сухі дюни з лишайниками та карликовими соснами. До речі, на одній із відвіданих ділянок Сергій Панченко звернув увагу, що лишайник уснея зустрічається далеко не скрізь і є яскравим показником чистого повітря.

Крім того, відбулася зустріч з керівництвом та науковцями заповідника, обговорили плани та перспективи створення транскордонного біосферного резервату «Прип’ятське Полісся», обмінялися власним досвідом, думками щодо розвитку заповідника та транскордонного резервату, надихнули нас на нові цікаві ідеї та дослідні теми.

На капищі  Карликова сосна на піщаній дюні  Лишайник Usnea hirta в заповіднику зустрічається дуже часто на стовбурах дерев  І не лише на деревах, Сергій Панченко помітив Usnea hirta навіть на даху лісового колодязя

Ранок 20 липня був досить прохолодним, тому, не гаючи часу, волонтери продовжили свою подорож. Оскільки за один день не можливо побачити всю красу наших лісів, в.о.директора заповідника Павло Лінкевич вирішив провести веломандрівників через заповідник (Селезівське та Перганське лісництва) та прилеглу територію до с. Рудня Хочинська в Олевському районі.

Дорога, якою ми рушили, не з найлегших. Тут і пісок, в якому грузне не тільки велосипед, але й мотоцикл, і багнюка, що утворилася після дощів, а то й просто майже непомітна в траві стежка. Тим цікавіше було.

 Початок шляху до Зівненщини – «червона» дорога до «бетонного мосту»  Лісові дороги та стежки часто приховані серед трави Дорога через «Пержанську дачу» - Перганське лісництво

Періодично зупиняючись, ми продовжували обговорювати проект транскордонного резервату, Павло Лінкевич знайомив веломандрівників з найцікавішими ділянками (урочищами) прилеглих територій, розповідав їх історію, навіть на одному з «грибних місць» знайшли декілька грибів.

Під час однієї із зупинок в Перганському лісництві обговорили подальший маршрут на Старе Село що в Рокитнівському районі Рівненської області.

 Перша зупинка – «клондайк» за межами заповідника  Грибне місце і знайдений Гриб порослевик  Обговорення шляху Покидаючи Перганське лісництво

Переїхавши через міст над р. Уборть, ми завершили свою місію дружнім ланчем з морозивом біля місцевої крамнички.

Попереду ще Рівненщина та Волинь. То ж бажаємо нашим друзям легкої дороги, цікавих та продуктивних зустрічей і здійснення наміченої мети! І передаємо естафету Рівненському заповіднику: зустрічайте експертів та волонтерів Проекту "Полісся - дика природа без кордонів"!

За зустріч та спільну мету – по морозиву  с. Рудня Хочинська, момент прощання  с. Рудня Хочинська, момент прощання

Інформація підготовлена науковим співробітником Поліського природного заповідника Ольгою Бєльською.

20 липня 2020 р.

 

 

 

 

НАШІ ГЕРОЇ

Спекотний квітень приніс немало лиха. Не залишив він осторонь і заповідник. Але наша лісова охорона та інші служби мужньо боролися із вогнем, і не лише на території заповідника. Майже кожен день вони боронили межі заповідника та охоронної зони, допомагали у подоланні вогню біля Дідова озера та на інших територіях, що належать лісгоспу АПК. Всі, хто долучився до захисту лісу від вогню, варті нагороди та пошани. То ж Товариство лісівників Житомирської області вирішило нагородити найкращих вогнеборців медаллю «Лісовий вогнеборець». Від заповідника до нагороди були представлені:

лісничий Селезівського лісництва Германчук Володимир Володимирович,

водій пожежного автомобіля Селезівського лісництва Анросович Володимир Степанович,

старший майстер Перганського лісництва Оксьоненко Сергій Васильович,

старший майстер Копищанського лісництва Торгонський Анатолій Анатолійович.:

лісничий Селезівського лісництва Германчук В.В. водій пожежного автомобіля Анросович В.С. отримує нагороду з рук головного лісничого, в.о. директоа заповідника Лінкевича П.П. старший майстер Перганського лісництва ОксьоненкоС.В. отримує нагороду з рук лісничого Перганського лісництва Молотовського А.П. старший майстер Копищанського лісництва Торгонський А.А.

Інформація підготовлена науковим співробітником Поліського природного заповідника Ольгою Бєльською. Липень 2020 р.

 

 

 

 

НАША ЩИРА ПОДЯКА ВСІМ, ХТО БОРОВСЯ ЗА СПАСІННЯ ЗАПОВІДНОГО ЛІСУ ВІД ВОГНЮ

Поліський природний заповідник висловлює слова щирої вдячності всім, хто був залучений до приборкання масштабної пожежі 28-29 квітня 2020 р.

Окрім штатних працівників заповідника та місцевих жителів прилеглих сіл в гасінні вогню приймали участь підрозділи Державної служби України з надзвичайних ситуацій та 16 лісгоспів Житомирської області:

 

• ДП «БІЛОКОРОВИЦЬКЕ ЛГ», • ДП «БАРАНІВСЬКЕ ЛМГ», • ДП «БЕРДИЧІВСЬКЕ ЛГ», • ДП «ГОРОДНИЦЬКЕ ЛГ»,

• ДП «ЖИТОМИРСЬКЕ ЛГ», • ДП «ЄМІЛЬЧИНСЬКЕ ЛГ», • ДП «КОРОСТЕНСЬКЕ ЛМГ», • ДП «КОРОСТИШІВСЬКЕ ЛГ»,

• ДП «ЛУГИНСЬКЕ ЛГ», • ДП «МАЛИНСЬКЕ ЛГ», • ДП «НАРОДИЦЬКЕ СЛГ», • ДП «НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКЕ ДЛМГ»,

• ДП «ОЛЕВСЬКЕ ЛГ», • ДП «ПОПІЛЬНЯНСЬКЕ ЛГ», • ДП «СЛОВЕЧАНСЬКЕ ЛГ», • ДП «ОЛЕВСЬКИЙ ЛІСГОСП АПК»

Всього було залучено понад 200 людей, більше 40 одиниць техніки, в тому числі 11 пожежних машин ДСНС та 18 пожежних машин лісгоспів, 11 тракторів, пожежний модуль, три літаки АН-32П, які допомогла збити верхову пожежу, скинувши понад 60 тон води. Завдяки вчасній допомозі фактично за добу вдалося локалізувати масштабну пожежу та врятувати від вогню прилеглі села. Наразі залишаються локальні осередки тління торфу та деревини.

Ми вкотре закликаємо людей бути відповідальними, дотримуватися правил пожежної безпеки, не шкодити лісам.

Ліс – це не тільки природні ресурси, це ще наше з вами життя, наші легені і наш порятунок від глобальних кліматичних змін!

(використано фото Жили С.М., текст склала н.с. Бєльська Ольга)

 

 

 

Хроніка міжнародного проекту «ПОЛІССЯ - ДИКА ПРИРОДА БЕЗ КОРДОНІВ: ЗБЕРЕЖЕННЯ ОДНОГО З НАЙБІЛЬШИХ РЕГ ІОНІВ ДИКОЇ ПРИРОДИ ЄВРОПИ»

У січні 2019 р. стартував проекту: «Полісся – дика природа без кордонів: збереження одного з найбільших регіонів дикої природи Європи»

Виконавцями даного проекту є:
• Франкфуртське зоологічне товариство (FZS), Німеччина
• Українське товариство охорони птахів, Україна
• Білоруське товариство охорони птахів, Білорусь
• Фонд Claus und Taslimawati Schmidt-Luprian Stiftung Vogelschutz in Feuchtgebieten, Німеччина
• Програма щодо зникаючих ландшафтів
ГРАНТОДАВЕЦЬ : Благодійний фонд «Аркадія»

21 січня 2020 р. на базі Овруцької районної держадміністрацій із залученням громадськості відбулося чергове засідання з питання створення біосферного резервату «Прип’ятське Полісся» в рамках даного проекту. Виконавці проекту проінформували про головну мету проекта, підготовку національної Номінаційної форми резервату в ЮНЕСКО та досвід роботи біосферних резерватів в Україні і світі громадськість. А ще в рамках проекту: «Полісся – дика природа без кордонів: збереження одного з найбільших регіонів дикої природи Європи» для посилення природоохоронної спроможності Поліському природному заповіднику представниками Українського товариства охорони птахів за фінансової підтримки Благодійного фонду «Аркадія» було передано комп’ютерне обладнання.

Нарада з проекту Отримання компьютерної техніки Компьютер від проекту готується до роботи

Ще один подарунок від спонсора проекту Благодійного фонду «Аркадія» та партнерів - новенький мотоцикл HONDA, який ми отримали 24 лютого

Дуже вчасний подарунок, що підсилить заповіник в під час пожежонебезпечного періоду та в науковій роботі

Наша щира подяка спонсору і партнерам проекту!
Вручення знаків Вручення документів Тепер

 

 

 

Екоакції

У квітні 2016 р. у рамках акцій «День птахів» та «Майбутнє лісу у твоїх руках» проводився благоустрій території (зокрема прибирання сміття в околицях с. Селезівка, дооблаштування екологічно-пізнавальної стежки «Поліським краєм»). У акціях брали участь школярі з Селезівської ЗОШ І-ІІ ст., наукові працівники заповідника та лісова охорона. Була оновлена фотовиставка, яка діє в адміністративній будівлі заповідника. Зокрема виготовлено стенди «Різноманіття барв флори Поліського заповідника», «Рідкісні природні середовища», «Рослини у народній медицині», «Гриби», «Риби», «Амфібії та рептилії». Плакати для стендів виготовлені шляхом фотодруку на вінілі, використана 131 фотографія з фототеки заповідника.

Різноманіття барв флори Амфібії та рептилії Дуплянки Дуплянки Сміття

Сміття Вересовища Руйнівники деревини Дуплянки Дуплянки

 

Свято «День рушника»

У червні 2016 р. відкрито музей старовинних поліських рушників, який знаходиться на другому поверсі адміністративної будівлі заповідника. Свято відвідали більше 60 чоловік (представники районної адміністрації, депутати, працівники районної бібліотеки). Організатор свята та відкриття музею – директор заповідника Жила С. М.

Передусім древляни Овруцький найдовший рушник Бандурист Миколай Брицун Музей Рушника

 

Літні табори

У червні 2016 р. заповідник відвідали учні Київської гімназії. Науковим співробітником Бумар Г. Й. проведено з ними 4 семінари на тему «Вивчення видового складу мохів та лишайників Поліського заповідника» та екскурсію «Ознайомлення з болотами заповідника». Директором заповідника Жилою С. М. проведено пізнавальні екскурсії на екологічній стежці та в музеї заповідника, екскурсії «Ознайомлення зі слідами тварин в природі».

Фото Жили С. М. Фото Жили С. М. Кам'яне село.

 

Візити науковців

Гонтаренко А. В. відвідав заповідник у квітні (14.04-18.04 2016 р.) для продовження досліджень фауни та біотопічного розподілу жуків - стафілінід, розпочатих ним у 2013 р. Матеріал збирався в околицях с. Селезівка, зокрема на території заповідника. Для відлову жуків використовувалося просіювання різноманітних субстратів (дернини, мох, лісова підстилка, трухлява деревина, наноси, сіно) за допомогою ґрунтового сита. Виявлено 45 видів жуків - стафілінід, які належали до 6 підродин, серед них 4 нових для фауни заповідника.

Кам'яне село.

 

Кузьменко Ю.В. (Інститут зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України) відвідав заповідник у квітні (17.04-21.04 2016) та травні (21.05-25.05 2016) щоб продовжити власні моніторингові дослідження фауни совоподібних, які тривають з 2006 р. Матеріал збирався переважно на території Селезівського лісництва заповідника та на прилеглих територіях. Проводилися обліки сов, вивчення їхнього гніздування, зокрема обстеження бортей, штучних гніздових платформ та гнізд великих птахів. Також проводилося фотографування сов та інших птахів професійним фотографом Канциренком Сергієм, який постійно співпрацює з Кузьменком Ю. В.

Кузьменко Ю. В. Cова бородата на борті Cова бородата на борті Cова бородата

 

Куцоконь Ю.К. (Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України) та Щербатюк М. М. (Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України) відвідали заповідник у вересні (6.09-11.09 2016 р.) задля дослідження рибного населення водойм заповідника та його охоронної зони і прилеглих територій. Ці роботи тривають з 2011 р. Дослідження проводились на р. Уборть в межах с. Майдан Копищанський, р. Перга в межах с. Перга і Рудня Перганська тощо. Виявлено 15 видів риб та міног у р. Уборть та 16 видів у р. Перга, серед них занесені до ЧКУ (2009) мінога українська, ялець звичайний, бистрянка російська, минь річковий. Виявлено плоскирку, щипавку північну, краснопірку звичайну у р. Перга (раніше ці види там не реєструвалися). На відміну від попередніх років спостерігалися не тільки піскорийки, а й дорослі особини міног.

Мінога українська Річка Уборть Куцоконь Ю. К. Ділянка після видобутку бурштину

На початок