Події 2023 року частина 2
ПОЛІСЬКОМУ ПРИРОДНОМУ ЗАПОВІДНИКУ 55 РОКІВ
12 листопада заповідник відзначив свої 55 років з часу створення. 55 років охорони та захисту природи. 55 років наукових досліджень та співпраці у галузі освіти і науки. Цієї визначної дати ми пригадували здобутки заповідника, згадували тих, хто тут працював раніше, і тих, хто зараз працює. То ж на урочистому засіданні з нагоди 55-ї річниці з дня заснування першого на території Полісся України заповідника був присутній перший заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Олександр Васильович КРАСНОЛУЦЬКИЙ. Серед почесних гостей також були очільник Коростенської РВА Олег Іванович РЯБОЙ, заступник начальника Управління – начальник відділу оцінки впливу на довкілля Микола Миколайович СЕМЕНЮК, Голова Олевської ОТГ Житомирської області Сергій Іванович ЛИСИЦЬКИЙ, директор Малинського фахового коледжа Ігор Дмитрович ІВАНЮК, директор Природного заповідника «Древлянський» Микола Іванович ШЕЛЮК, директор філії «Словечанське лісове господарство» ДП «Ліси України» Тарас Володимирович ГРОМИК та інші поважні гості.
Урочисте засідання відкрив Олександр Краснолуцький. Привітавши співробітників заповідника зі святом, перший заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України вручив від Міндовкілля подяки в.о.директора заповідника Юрію Бруцькому, трудовому колективу заповідника за плідну та самовіддану працю в сфері збереження довкілля, а також співробітникам, що довгий час працюють в заповідлнику. Найкращі працівники заповідника та пенсіонери, що довгий час працювали в природоохоронній установі, отримали подяки від Житомирської обласної ради, Управління екології та адміністрації заповідника.
З побажаннями миру, злагоди, достатку та процвітання заповіднику, почесні гості подарували установі цінні подарунки.
Для гостей було проведено екскурсію нашими музейними кімнатами. А завершилося урочисте засідання відкриттям нової «Орнітологічної стежки». Стежка протяжністю 450 м прокладена в заплаві мальовничої р. Болотниця і, за задумом в.о.директора заповідника Юрія Бруцького, має на меті долучити наших відвідувачів до чарівного світу птахів, які населяють заповідні екосистеми, відкрити таємниці водно-болотних угідь та дати можливість спостерігати за життям пернатих в майже непрохідних заростях очерету та вербової лози.
Поліський природний заповідник був створений 12 листопада 1968 року. Це один з перших заповідників, що були створені на території України після ІІ Світової війни, і довгий час єдиний заповідник на території Полісся України. Коротку історію заповідника ми висвітлили в невеличкому буклеті, присвяченому 55-річчю з дня його заснування.
Інформація підготовлена старшим науковим співробітником заповідника Ольгою Бєльською.
15 листопада 2023 р.
Zakuna Pictures в заповіднику
Поліський природний заповідник є осередком збереження прадавніх лісових промислів, що завжди притягувало увагу та цікавість багатьох наших гостей. Про бортників, цілющий лісовий мед та маленьких трудівниць-бджіл, що пильно боронять свою домівку та добутий ними солодкий скарб знімали телеканали України та Європи. А 10 жовтня до нас завітали Catherine O`Brien I Marius van Graan – представники африканської компанії по створенню документальних фільмів «Zakuna Pictures», щоб побачити та відзняти матеріал про лісове бортництво. Зйомки відбувалися на двох локаціях. На своєму подвір’ї спадковий бортник Василь Гриб якраз виготовляв борті для власного господарства, то ж гості мали змогу відзняти весь процес створення домівки для бджіл та ознайомитися з особливостями цього ремесла. Потім гості поїхали до лісу, де інший бортник з діда-прадіда, Максим Воробей, показав весь процес збирання меду. Так, робота бортника не проста і потребує пильності. Адже борті зазвичай розміщують високо на деревах. То ж застосувавши ряд сучасних технічних засобів, кінематографісти відзняли весь процес підготовки та збору меду, а також спробували наш лісовий смаколик.
Проте не лише традиція лісового промислу була метою візиту Кетрін та Маріуса. Головним завданням було відзняти красу нашого Полісся та дізнатися про загрози, що несе війна довкіллю, заповідній флорі та фауні. То ж наступний день був цілком присвячений зйомкам неповторної природи півночі Житомирського Полісся та бесіді з в.о.директора заповідника Юрієм Бруцьким та старшим науковим співробітником Ольгою Бєльською. Ми говорили про початок війни і те, як природа допомогає нам. Наші болота – це дійсно цінні екосистеми, непрохідні для ворожої техніки та засіб стримання глобальних кліматичних змін. Наші ліси – Божий дар, де люди ховалися ще під час Другої світової війни, і на які сподіваються й наразі. Гості відвідали боброві поселення, верхове болото, оцінили красу та затишок лісу, побачили давні культові експонати, дізналися наскільки поліщуки бережливо відносяться до власних традицій та природи. Наша сила – в нашій єдності і нашій національній ідентичності! То ж гості пообіцяли, що приїдуть до заповідника знову, щоб відсвяткувати з нами перемогу над ворогом!
Інформація підготовлена старшим науковим співробітником заповідника Ольгою Бєльською.
14 жовтня 2023 р.
Друга науково-технічна рада 2023
3 жовтня відбулося друге засідання науково-технічної ради Поліського природного заповідника. На засіданні в режимі офлайн були присутні співробітники заповідника, а онлайн – члени нтр з інших організацій
На порядок денний було винесено актуальні питання, що забезпечують функціонування заповідника задля збереження лісових екосистем від пожеж:
- Розгляд зауважень громадської організації «Українська природоохоронна група» щодо створення частини протипожежних розривів по межі з іншими лісокористувачами.
-Погодження проекту лімітів для проведення протипожежних заходів.
Питання захисту довкілля та заповідних територій – першочергове завдання заповідника, то ж всі члени науково-технічної ради підійшли до вирішення цих питань з професіоналізмом та відповідальністю.
Інформація підготовлена старшим науковим співробітником заповідника Ольгою Бєльською.
04 жовтня 2023 р.
«Водно-болотні угіддя в призмі євроінтеграції» «Водно-болотні угіддя в призмі євроінтеграції»
28-29 вересня відбулася надзвичайно цікава подія – конференція за участю іноземних експертів «Водно-болотні угіддя в призмі євроінтеграції», яку організувало громадська організація «Українська природоохоронна група». Експертами конференції виступили представники різних країн Європейського союзу, що згодилися поділитися з нами досвідом з питань вирішення проблем водно-болотних угідь в Європі, а також імплементації Смарагдової мережі та Оселищних деректив «Natura2000».
На конференції була досить різна аудиторія, яку поєднала любов до нашої країни, до природи, розуміння важливості збереження довкілля загалом та однієї з найцінніших його частин водно-болотних угідь, а також велике бажання навчитися чомусь новому задля впровадження отриманих знань кожним у своїй сфері діяльності.
Що мене особисто вразило? Ну, по-перше, що на цей захід приїхали зовсім небайдужі люди. Тут зібралося коло однодумців, і завдяки організаторам (ГО «Українська природоохоронна група») та нашому спільному інтересу ми відчували себе однією командою. Це допомогло нам у воркшопах, де ми кожного разу в нових невеличких командах мали змогу вирішити ряд питань та представити своє бачення щодо них. Саме формати воркшопів – це ті яскраві моменти, що запам'яталися, і точно будуть перенесені в сферу еколого-освітньої роботи, а також на можливі інші заходи заповідника. А я ще й маю сувенір від такого воршопу – рандомно обрана роль від однієї зі сторін, що мала розглядати важливе питання. Хоча найкращий подарунок – це самі ідеї, що можна розширити та втілити у своїй професійній діяльності.
Коротко зупинюся на наших міжнародних експертах та іх доповідях. Бо кожна з доповідей – це не лише теоретичні знання. Кожна їх лекція – це власний практичний досвід, особисто прожиті ситуації та вирішені екологічні питання попри намагання в деяких випадках завадити цьому.
Mojmie Vlasin – біолог, викладач соціології в Masaryk Universiti, м. Брно (Чехія), а також судовий експерт в галузі екології та член Комітету Рамсарської конвенції. Його розповідь про водно-болотні угіддя та законодавство Чехії вразила всіх. Ми дізналися про те, що загрожує водно-болотним угіддям, яким чином в Чехії охороняються водно-болотні угіддя, що привніс вступ у Євросоюз до особливостей охорони боліт, особливості їх охорони та протестних рухів щодо незаконних дій на території ВБУ
Pawel Pawlaczyk – біолог та член природоохоронного клубу NGO в Польщі, поясниd принципи Оселищної дерективи та Смарагдової мережі. Він був одним з найбільш суворих експертів в запропонованому ним вордшопі. Його поради щодо наших презентацій були досить влучними та мали чіткі вказівки щодо практичних дій задля охорони певних видів.
Antonin Krasa – член Природно-заповідного агенства Чехії та неурядової організації. З його доповіді ми дізналися як в Чехії охоронять карстові печери, в яких зимують кажани, як вирішують проблему пошкодження бобрами вікових дерев, і яки заходи застосовуються для збереження інших червонокнижних видів, про проблеми обліку їх чисельності. А головне – він поділився досвідом оцифрування даних щодо наявності на чисельності видів та занесення їх у базу данних. Така база насправді зможе допомогти у збереженні зникаючих видів.
Nerijus Zableckis з неурядової організації «Відновлення і охорони торфовищ» розкрив проблему збереження та відновлення торфовищ Литви. Власний практичний досвід щодо правових засад їх відтворення, пояснення землекористувачам про необхідність підтримки торфовищ у незмінному стані, та залучення до відновлення волонтерів та організацій – цінна інформація для роботи наших природоохоронців, що піклуються про збереження боліт та торфовищ заради запобігання кліматичним змінам.
Певно, я висловлю думку всіх, хто прийняв участь в цьому цікавому заході, подякувавши організаторам конференції – команді ГО «Українська природоохоронна група», і особисто Валерії Колодежній, за організацію такої цікавої та важливої події, за професійних експертів-практиків, та всі їх зусилля задля збереження нашого довкілля водно-болотних угідь України!
/p>Інформація підготовлена старшим науковим співробітником заповідника Ольгою Бєльською.
01 жовтня 2023 р.