ПОЛІСЬКИЙ ПРИРОДНИЙ ЗАПОВІДНИК

 

 

 

Минає непростий 2020 рік – час підбивати підсумки. В цей рік ми мали і приводи порадіти, і часи важких випробувань.

Особливо вражаючою була весна, коли Полісся палало. Наші лісівники стійко боронили заповідний ліс та охоронну зону, мало не щодоби допомагали гасити пожежі на сусідніх територіях. Та, не зважаючи на всі зусилля та цілодобове пильнування, наприкінці квітня спалахнула пожежа в Перганському лісництві заповідника. Саме там, де намагаються розпочати добування токсичного берилію всупереч всім Законам.

Але ми також дізналися, що маємо друзів, які не залишають нас в біді. Це лісгоспи Житомирщини та вогнеборці ДНСН України, що допомагали нам гасити пожежу, це Управління екології та природних ресурсів Житомирської обласної державної адміністрації, а також Українське товариство захисту птахів і партнери проекту «Полісся – дика природа без кордонів».

Цього року Управлінням екології та природних ресурсів Житомирської облдержадміністрації та Департаментом регіонального розвитку в рамках рішення 14 сесії Житомирської обласної ради, «Про обласну Програму охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області на 2018-2022 роки» з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища було виділено кошти на вжиття заходів щодо охорони територій та об’єктів природно-заповідного фонду та боротьби з браконьєрством.

Завдяки цим коштам ми маємо новенький трактор та плуг, що дозволить виконувати завдання збереження природних комплексів, екосистем, окремих видів флори і фауни, унікальних та типових ландшафтів заповідника. Крім того, за ці кошти було придбано додаткове устаткування для стеження. Щира подяка за такий прояв уваги та турботи про заповідник!

Продовжується наша співпраця з проектом «Полісся – дика природа без кордонів». Ми вдячні Українському товариству захисту птахів та партнерам проекту, що підтримали нас, після пожежі виділивши кошти для придбання необхідних засобів, активно допомагають у відстоюванні питання недоторканості території заповідника, а також забезпечують заповідник необхідним устаткуванням. Зокрема цього року для посилення охорони природи та наукової роботи ми отримали від організаторів проекту та грантодавця Благодійного фонду «Аркадія» дві фотопастки, біноклі, ще один мотоцикл та дуже нам необхідний квадрокоптер. Світлинами та відео з фотопасток ми періодично ділимося у фейсбуці, а згодом зробимо підбірку краєвидів з висоти пташиного польоту.

ЩИРА ПОДЯКА ВСІМ, ХТО ДОЛУЧАЄТЬСЯ ДО ОХОРОНИ ТА ЗАХИСТУ НАШОЇ ПРИРОДИ ТА ДОВКІЛЛЯ ЗАГАЛОМ!

І З НАЙКРАЩИМИ СПОДІВАННЯМИ І ПОБАЖАННЯМ ВСІМ ДОБРА І МИРУ ПРЯМУЄМО У НОВИЙ 2021 р.

 

 

 

 

 

 

Інформація підготовлена науковим співробітником Поліського природного заповідника Ольгою Бєльською.

31 грудня 2020 р.

На початок

 

 

 

 

Щорічна акції «Нагодуй птахів взимку»

Підгодовування зимуючих птахів в холоди – одна з традицій Поліського природного заповідника. Щороку лісова охорона та працівники заповідника поновлюють та розвішують годівнички, запасають насіння та поживного свіжого несолоного сальця, щоб взимку, особливо в морозну сніжну чи просто холодну дощову погоду пернаті могли поласувати та набратися необхідних для успішної зимівлі сил.

Цього року лісова охорона долучилася до акції «Нагодуй птахів взимку», організованої Державним агентством лісових ресурсів України. Майстри лісу виготовили нові зручні та надійні годівниці, які повісили біля центральної садиби та лісництв. Таким чином, ми вже маємо більше десятка годівничок, куди щоранку підсипаючи зернят, допомагаємо пташкам у цей непростий період.

До наших смаколиків прилітає різне птаство, та більш за все відвідують синички і повзики, а сальце ще полюбляють дятли та сойки. А навесні та влітку вони віддячують нам, знищуючи небезпечних шкідників і покращуючи санітарний стан насаджень, садів, городів. То ж давайте разом берегти наших помічників.

Нагодуй птахів взимку!

Інформація підготовлена науковим співробітником Поліського природного заповідника Ольгою Бєльською.

16 груня 2020 р.

На початок

 

 

 

 

В гостях ФК «Горлиця»

Багата наша Поліська земля на таланти. От і сьогодні, в Яблучний Спас до нас завітав фольклорний колектив «Горлиця» з с. Григорівка Баришівського району Київської області. Музичний керівник– Леонід Мартиненко.

Приїхали вони не просто так. Дружний співочий колектив вирішив відвідати Батьківщину однієї з учасниць гурту, уродженки с. Селезівка Галини Миронівни Нестеренко (дівоче прізвище Рослік), познайомитися з родиною колежанки, природою Житомирського Полісся, місцевими жителями та дати святковий концерт в с. Бігунь. Спонсором поїздки виступив ТОВ «УІФК-Агро» та його директор Дітріх Трайс.

То ж, переночувавши в лісовому будиночку, зранку з короваєм співаки вирушили до садиби заповідника, на порозі якого з нашим поліським хлібом та сіллю їх зустрічали т.в.о. директора заповідника Лінкевич Павло Павлович та н.с., спеціаліст з еколого-просвітницької роботи Андросович Наталія Володимирівна.

На зустріч з односельчанкою та її колегами зібралося майже все село. То ж для колективу заповідника та місцевих жителів учасники гурту заспівали найкращі пісні з свого репертуару. Опісля гості відвідали наші музейні кімнати, екологічну стежку, обмінялися враженнями від краси та затишку нашого краю.

Ми щиро вдячні фольклорному колективу «Горлиця», його музичному керівнику Леоніду Мартиненку та спонсору ТОВ «УІФК-Агро» за гарний настрій та святкову атмосферу, створені чудовими піснями цих талановитих людей. Сподіваємося, що ще не один раз вони приїдуть до нас в гості і порадують своїм співом!

Інформація підготовлена науковим співробітником Поліського природного заповідника Ольгою Бєльською.

19 серпня 2020 р.

На початок

 

 

 

 

Скарби землі древлянської

Красу та багатство Поліської природи важко переоцінити. Та наша Древлянська земля зберігає ще багато цікавих та цінних артефактів давнини. Цього разу ми були присутні на грандіозній події на території, що незабаром має увійти в транскордонний біосферний резерват «Прип’ятське Полісся».

В р. Уборть на Олевщині біля с. Хочине було знайдено стародавній древлянський човен. За словами археологів, що проводили розкопки човна, це 9-метровий древлянський човен-довбанка, зроблений із суцільного масивного стовбуру сосни. Такі човни в давнину робили з дуба або сосни для торгових перевезень або військових дій і управлялися групою до 7 чоловік. Оскільки р. Уборть була досить глибокою з крутими поворотами, перевантажений човен міг перекинутися й затонути. Ще однією, поки що робочою, версією є напад місцевих розбійних угрупувань під час перевезення вантажу. Вантаж міг бути досить різний, від зброї та золота до краму. В давнину ласих до такого добра було достатньо. В таких випадках зазвичай човни затоплювались, товар розкрадався. То ж археологи обіцяють продовжувати розкопки задля визначення призначення даного човна та причин його затоплення. Є надія, що в цих місцях можна знайти ще й не такий скарб.

Човен ще в дев’яності роки минулого сторіччя був знайдений підлітком, а нині майстром лісу Перганського лісництва Поліського природного заповідника Іваном Дворецьким. Як розповів Іван, в нього ще тоді закралася підозра, що корч, який стирчав з-під води дуже нагадував старий човен-довбанку його діда. Такі човни були звичними в цих місцях. Значно менші за розміром човни місцеві жителі використовували як для риболовлі, так і для переправи через річку. Проте розливи Уборті і значна глибина не дозволяли розкопати знахідку. Нагода трапилася цього року, коли через відсутність дощів ще з минулої осені рівень річки впав до найнижчих показників. Іван вирішив перевірити версію з човном і почав розкопки. Проте човен виявився завеликим і за станом деревини було видно, що він досить давній. То ж було вирішено звернутися до спеціалістів – в Олевський краєзнавчий музей. Розкопки почали минулого тижня і 4 серпня нарешті, відкопавши човен, підняли його з дна річки. За попередньою оцінкою археологів, він пролежав у воді мінімум 200-300 років. Проте точний вік буде встановлений згодом. У зв’язку з цим, розкопки проводили дуже обережно. І щоб човен не розпався, постійно зволожували його водою. Для збереження він потребує спеціального догляду та обробітку. То ж його забрали до краєзнавчого музею м. Олевськ. Це значна подія для Олевщини, оскільки такі човни періодично знаходили в інших регіонах нашої країни. Важливою є ця подія і для Поліського природного заповідника, що збирає та зберігає народні традиції, промисли, обряди та вірування. Адже човен винайшли неподалік від заповідника, в його охоронній зоні. То ж ми пишаємося такою знахідкою.

Крім того, ця знахідка є важливою і для майбутнього транскордонного біосферного резервату «Прип’ятське Полісся», що має бути створене на території Білорусі та України. Гадаємо, цей човен пов’язує нас не лише із нашим минулим. Ця історична знахідка дозволить відродити особливості щоденного побуту древлян, допоможе у створенні цікавих маршрутів, можливо навіть започаткує для туристів сплав на подібних човнах мальовничою річкою Уборть, відновить зв’язок поколінь і дозволить нам краще зрозуміти красу, неповторність та цінність нашої Древлянської землі.

До речі, після того, як човен підняли на берег, в небі з’явилися 5 білосніжних чапель, які певний час кружляли над річкою. Можливо це є знаком для нас відродження цих зв’язків.

Інформація підготовлена науковим співробітником Поліського природного заповідника Ольгою Бєльською.

04 серпня 2020 р.

На початок

 

 

 

 

Нашігерої

Спекотний квітень приніс немало лиха. Не залишив він осторонь і заповідник. Але наша лісова охорона та інші служби мужньо боролися із вогнем, і не лише на території заповідника. Майже кожен день вони боронили межі заповідника та охоронної зони, допомагали у подоланні вогню біля Дідова озера та на інших територіях, що належать лісгоспу АПК. Всі, хто долучився до захисту лісу від вогню, варті нагороди та пошани. То ж Товариство лісівників Житомирської області вирішило нагородити найкращих вогнеборців медаллю «Лісовий вогнеборець». Від заповідника до нагороди були представлені:

лісничий Селезівського лісництва Германчук Володимир Володимирович,

водій пожежного автомобіля Селезівського лісництва Анросович Володимир Степанович,

старший майстер Перганського лісництва Оксьоненко Сергій Васильович,

старший майстер Копищанського лісництва Торгонський Анатолій Анатолійович.:

Інформація підготовлена науковим співробітником Поліського природного заповідника Ольгою Бєльською. Липень 2020 р.

На початок

 

 

 

 

Подяка вогнеборцям

Поліський природний заповідник висловлює слова щирої вдячності всім, хто був залучений до приборкання масштабної пожежі 28-29 квітня 2020 р.

Окрім штатних працівників заповідника та місцевих жителів прилеглих сіл в гасінні вогню приймали участь підрозділи Державної служби України з надзвичайних ситуацій та 16 лісгоспів Житомирської області:

 

• ДП «БІЛОКОРОВИЦЬКЕ ЛГ», • ДП «БАРАНІВСЬКЕ ЛМГ», • ДП «БЕРДИЧІВСЬКЕ ЛГ», • ДП «ГОРОДНИЦЬКЕ ЛГ»,

• ДП «ЖИТОМИРСЬКЕ ЛГ», • ДП «ЄМІЛЬЧИНСЬКЕ ЛГ», • ДП «КОРОСТЕНСЬКЕ ЛМГ», • ДП «КОРОСТИШІВСЬКЕ ЛГ»,

• ДП «ЛУГИНСЬКЕ ЛГ», • ДП «МАЛИНСЬКЕ ЛГ», • ДП «НАРОДИЦЬКЕ СЛГ», • ДП «НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКЕ ДЛМГ»,

• ДП «ОЛЕВСЬКЕ ЛГ», • ДП «ПОПІЛЬНЯНСЬКЕ ЛГ», • ДП «СЛОВЕЧАНСЬКЕ ЛГ», • ДП «ОЛЕВСЬКИЙ ЛІСГОСП АПК»