Карась звичайний в околицях Поліського природного заповідника
Карась звичайний живе у теплих, зарослих водною рослинністю заплавних водоймах, озерах та ставках із замуленим дном. Зустрічається як у стоячий, так і у слабкопроточній воді. Є витривалим до нестачі кисню у воді і може закопуватися у мул на глибину понад 0,5 м у разі пересихання або зимового промерзання водойм. Нереститься пізно, у травні-липні. Живиться переважно донними безхребетними.
Незважаючи на витривалість, зараз карась звичайний занесений до Червоної книги України (2009) з категорією вразливий. На переважній частині ареалу цей вид значно скоротив свою чисельність, в деяких місцях зник зовсім. Причини цього явища – зарегулювання стоку річок і зникнення заплавних водойм, надмірний вилов людиною. Важливою причиною зменшення чисельності карася звичайного є зариблення ставків близьким до нього видом – карасем сріблястим. Цей вид не менш стійкий до несприятливих умов, ніж звичайний карась, і навіть має перед ним певні екологічні переваги. Зокрема, карась сріблястий харчується більш різноманітною їжею, здатен споживати рослини. При наявності у водоймі обох цих видів чисельність карася звичайного поступово скорочується і він зникає. Таке витіснення карася звичайного близьким до нього видом –карасем сріблястим імовірно має місце і в районі Поліського заповідника.
Так, експедиціями Зоологічного музею (сьогодні це ННПМ НАН України) у 1970-1971 рр. в Уборті був виявлений тільки карась звичайний. Співробітниками заповідника певний час реєструвалися і карась звичайний, і карась сріблястий. Дослідженнями Куцоконь Ю. К. цей вид у річках взагалі виявити не вдалося. Він був знайдений у 2011 р. у ставку поблизу контори Копищанського лісництва (заплава Уборті). У 2013 р. карася звичайного в тому ж ставку не виявлено, натомість знайдено чимало молоді карася сріблястого.
