Зоологічні дослідження

Сова сіра, фото Кузьменка Ю. В.

Після створення Поліського заповідника протягом десятирічного періоду наукова діяльність у ньому майже не проводилася. Однак, деякі відомості по фауні було зібрано. У 1976 р. Радзімовський В. Д. (Інститут зоології АН УРСР) проводив дослідження ракоподібних та виявив 32 іх таксона (вида та підвида). Овандер Е. М. знайшов 31 вид та підвид коловерток у водоймах заповідника (річки, болота, озера). Орнітофауна та лісорослинні умови заповідника вперше були описані у 1978 р. Карпенко А. В. та Федец І. Ф. – спеціалістами з Українского науково-дослідного інститута лісового господарства та агролісомеліорації.

У 80-90-х роках вивчення тваринного світу розвивалося більш активно. Спостереження за успішністю гніздування горобиних птахів проводила співробітниця заповідника Яремченко О. А. Окремі роботи з дослідження життєдіяльності бобрів були зроблені науковцями Інституту зоології ім. І. Шмальгаузена НАН України.

Директором Поліського заповідника Жилою С.М. виконані роботи, присвячені екології та чисельності деркача, гніздуванню змієїда, бородатої сови, поширенню та причинам скорочення чисельності чорного лелеки. Ним вивчався також біотопічний розподіл рідкісних видів сов Поліського заповідника та описані особливості їх обліку. Досліджувалися поширення сірого журавля, особливості гніздування та передміграційні скупчення цього птаха.

Сова сіра, фото Кузьменка Ю. В. Наукові дослідження, фото Павлова С. О. Вуж, фото Павлова С. О. Гніздо мухоловки строкатої, фото Кузьменка Ю. В. Мухоловка строката, фото Кузьменка Ю. В. Дятел, фото Кузьменка Ю. В.

Жила С. М. також вивчав сучасний стан популяцій, екологію, динаміку чисельності, поведінку рисі, борсука, вовка. Окрема увага приділялася питанням охорони рисі, моніторинга чисельності вовка, просторовій, віковій та соціальній структурі його популяцій. Ним було досліджено відносини у системі хижак-жертва, харчову конкуренцію між вовком та риссю. Виявлені закономірності просторового розміщення рисі та вовка в районі Поліського заповідника. Жила С. М. проводив вивчення стану популяцій рідкісних видів ссавців (рись, видра, горностай) та птахів.

Дрібними ссавцями Поліського заповідника, зокрема станом популяцій та динамікою угруповань, поширенням соневих, екологією чорного щура, займалася Зеніна І. М. – співробітниця національного парку «Припятський» (Беларусь). Спільно з Жук Е. Ю. нею також вивчені паразитоценози мишиних.

У 1983 р. Гурьянова В. Є. (Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України) досліджувала павуків пригрунтового горизонту. Всього нею виявлено 66 видів пауків та вивчено їх поширення по біотопам. На початку 90-х років В. Г. Надворний та його експедиція визначили більше 500 видів комах, які зустрічаються на території Поліського заповідника. Серед них було чимало рідкісних видів. Вивчено також поширення комах у різних біоценозах.

З 2000 р. по теперешній час співробітниками Поліського заповідника та науковцями з інших установ проводяться фауністичні дослідження, вивчення чисельності фонових та рідкісних видів, екології окремих видів тварин (тетерук, сірий журавель, чорний та білий лелеки, деркач, глушець, лисиця, вовк, рись тощо).

Зокрема Жила С.М. продовжує дослідження просторового розміщення рисі та вовка на території Поліського заповідника та в його околицях. Ним виконувалося слідове та візуальне мічення вовків у заповіднику. Проводилися також телеметричні спостереження за випущеною у дику природу самицею рисі, яка була вирощена в умовах неволі. Співробітник Поліського заповідника Панасевич О. І. досліджував стан популяцій окремих видів тварин (лось, дика свиня, козуля тощо), екологію та динаміку чисельності бобра, видри річкової, фенологію розмноження птахів-дуплогніздників (заселеність синичників). Загороднюком І. В (Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України) проводилося вивчення літнього населення кажанів Поліського заповідника та прилеглих територій. Дрібних ссавців заповідника та його околиць досліджувала інша співробітниця Інституту зоології – Мішта А. В.

Дослідженням орнітофауни Поліського заповідника та прилеглих територій займався Бумар Г. В. Ним вивчалися чисельність та поведінка глухаря на токовищах, поширення бородатої сови та екологія гніздування великих хижих птахів на півночі Житомирщини, чисельність та гніздування деркача тощо. На основі отриманих даних розроблені рекомендації щодо збереження бородатої сови та сірого журавля на території Поліського заповідника, управління популяціями цих видів. Бумарем Г. В. проводилося вивчення весняної та осінньої міграції птахів у рамках загальнодержавної програми «Фенологічні системи спостережень в екомережі Європи».

Співробітник Поліського заповідника Кузьменко Ю. В. також проводив дослідження орнітофауни, зокрема фауни сов та великих хижих птахів. У 2005 р. Горбань І. М. (Львівський національний університет імені Івана Франка) досліджував видове різноманіття гніздових птахів на території заповідника. Кратюком О. Л. з Державного агроекологічного університету (м. Житомир) на основі власних досліджень були розроблені рекомендації з охорони тетерука та глушця та збереження середовищ їх існування в лісах Центрального Полісся. У 2008 році вивченням орнітофауни агроландшафтів (полів, пасовищ, меліоративних каналів тощо) регіону Поліського заповідника займалася Корнієнко Т. М. (Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України). Нею було виявлено 43 види птахів, що належать до 12 рядів та 24 родин.

Вивченням фауни комах займалися співробітник Поліського заповідника Назаров Н. В. та Шешурак П. М з Ніжинського державного університету ім. Н. Гоголя. У 2006 р. фауністичні дослідження комах проводилися під час польових практик та експедиції Ніжинського державного університету. Зібраний матеріал визначався у Лабораторії ентомології кафедри Зоології. Частину матеріалу було визначено спеціалістами Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України (м. Київ) (Назаренко В. Ю., Петренко А. А., Ключко З. Ф., Плющ І. Г.), Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна (Дрогваленко А. Н.), Одеського національного університету ім. І. І. Мечнікова (Дядічко В. Г). Комахи, зібрані ентомологом заповідника Назаровим Н. В. визначалися також Односумом В. К., Радченко О. Г. (Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України). Воробйов Є. О. також займався вивченням видового різноманіття комах Поліського заповідника, зокрема фауни метеликів верхових боліт.

Окрема увага приділялась моніторінгу кількості сімей бортевих бджіл. За даними багаторічних спостережень Пілецькою І. В. (Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України) та Жилою С. М. опубліковано статтю з біології та динаміки чисельності колоній бортевих бджіл у Поліському заповіднику. У 2007 р. Хрокало Л. А. (Національний аграрний університет, м. Київ) виявила на території Поліського природного заповідника 22 види бабок. Дослідженням фауни вогнівок займався Говорун О. В. (Сумський державний педагогічний університет ім. А. С. Макаренка), ним було виявлено 50 видів вогнівок, 2 з яких вперше знайдено на території України.

На початок