Ботанічні дослідження
До моменту створення Поліського природного заповідника територія, відведена під нього, залишалася майже невивченою. В довоєнний час Д. К. Зеровим були описані лише окремі болота. Починаючи з 70 років ХХ ст. природа заповідника активно досліджувалась вченими. Тут працювали відомі вчені з Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного (м. Київ) – Балашов Л. С., Андрієнко Т. Л., Попович С. Ю., які вивчали рослинний світ заповідника у різних його аспектах. Зокрема Балашов Л. С. виділив 10 цінних в науковому відношенні унікальних ділянок лісових та болотних масивів: старі соснові ліси з рідкісними видами плаунових, болота, місця токовищ глухарів, різновікові лісоболотні угруповання вздовж берегів р. Жолобниця. Вивченням ягідників та грибів Поліського заповідника займався лісничий Гримашевич В. В., якій нині являється науковим працівником Інституту лісу Національної академії наук Білорусі. Природне поновлення та лісорослинні умови у заповідних лісах досліджували Федець І. Ф. та Карпенко А. В.
Досить детально у цей період були вивчені болота. У 1970 р. частина
евтрофних та мезотрофних боліт долини р. Уборть була описана відомим
болотознавцем Григорою І. М. Оліготрофні болота Поліського заповідника
досліджували Балашов Л. С., Кучерява Л. Ф., які дослідили зокрема
етапи заростання боліт після пожеж. Рослинний покрив болота Волисок
у Поліському заповіднику та деякі альгосинузії цього болота описали
Парахонська Н. О., Мошкова Н. О. Всі результати досліджень були узагальнені
у монографії Балашова Л. С. «Растительность Полесского государственного
заповедника».
Асаул-Ветрова З. І. досліджувала флору евгленових водоростей та встановила,
що у водоймах заповідника трапляється близько 100 видів цих рослин.
Цікавою є робота Балашова Л. С. та Мошкової Н. О. присвячена синузіям
водоростей асоціації водяного горіха в заплаві р. Уборть. Партика
Л. Я. встановила, що на території заповідника зростає 134 види і 8
внутришньовидових таксонів мохоподібних. Нею був зроблений систематичний
аналіз мохоподібних, виявлені і описані рідкісні та цікаві для бріофлори
України види. Маслова В. Р. проводила систематичний аналіз лишайників
та вивчала їх розподіл у різних умовах місцезростань. На території
Поліського заповідника нею виявлено 134 види лишайників.
У 80-90 роках ХХ ст. співробітницею Поліського заповідника Бумар Г. Й. проводилися популяційні дослідження рідкісних видів рослин, зокрема плаунових (діафазіаструмів триколоскового і Зейлера), орхідних (гудайєри повзучої і пальчатокорінників), мучниці звичайної, хамедафни чашечкової. Були розроблені рекомендації щодо їх охорони. Вивчалася також динаміка урожайності ягідників, поширення на території заповідника ягідних видів рослин, динаміка рослинного покриву. Проводилися дослідження екологічного спрямування: оцінка стану болотних екосистем; сучасного стану рослинності Поліського заповідника та його охоронної зони. На основі багаторічних досліджень Бумар Г. Й. була захищена диссертація «Состояние ценопопуляций редких видов растений ППЗ и вопросы их охраны».
Аналіз флори, вивчення розподілу рослинності в залежності від екологічних факторів проводилися Поповичем С.Ю. (Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного). На основі результатів досліджень ним була захищена дисертація «Экзогенные смены растительного покрова Полесского государственного заповедника и пути его оптимизации». Зібрані Поповичем С.Ю відомості були використані при написанні монографії Андрієнко Т. Л., Попович С. Ю., Шеляг-Сосонко Ю. Р. «Полесский государственный заповедник. Растительный мир». Колективом вчених з Інституту ботаніки була складена карта рослинності Поліського заповідника.
Працівники Поліської науково-дослідної лісомеліоративної станції Бузун В. О., Орлов О. О., Турчак Ф. М., Курбет Т. В. та Короткова О. З. займалися вивченням радіоактивного забруднення території заповідника, екологічного стану насаджень. Проведено також радіоекологічне дослідження грибів та ягід заповідника.
З 2000 р. по теперішній час ботанічні дослідження проводяться в основному співробітцею заповідника Бумар Г. Й. Нею продовжуеться вивчення екології, тенденцій змін рослинного покриву заповідника та його околиць, раритетних видів рослин півночі Житомирщини. На постійних пробних площах досліджується продуктивність рослинних угруповань, плодоношення грибів, фенологія рідкісних видів рослин. Бумар Г. Й. складено анотований список трутових грибів, вивчено поширення грибів-мікорізоутворювачів у Поліському природному заповіднику.
Нею вивчаються проблеми загущених насаджень заповідника, зокрема тих, що зростають у свіжих та сухих соснових борах, виявлені наслідки резерватогенних сукцессій, сучасні проблеми збереження екосистем. На основі отриманих даних розроблені відповідні природоохоронні рекомендації. Бумар Г. Й. зроблений аналіз наслідків лісових пожеж в біоценозах заповідника за 18-річний період. Розпочаті моніторінгові спостереження за природним поновленням на згарищах.
Деякі ботанічні дослідження відбувалися за межами заповідника. Так Бумар Г. Й. проводилося обстеження урочища «Сирницькі луки», заказників «Страхів», «Микитче», «Циганка», де виявлені цінні флористичні комплекси та рідкісні види рослин. Зроблені геоботанічні описи річкового комплексу Жолобниці, який входить до водно-болотного угіддя міжнародного значення «Поліські болота».
Ботаніки з інших наукових установ після 2000 р. також відвідували заповідник. Так, співробітниця Державного агроекологічного університету (м. Житомир) О. Бєльська займалася вивченням радіоактивного забруднення лишайників та лишайникових борів Поліського заповідника. У 2008-2010 роках Капустіним Д. О. з Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України вивчався видовий склад водоростей різних водойм заповідника (річки Болотниця, Уборть, Перга, Жолобниця, ставки, болота, заболочені канави). Виявлено біля 200 видів водоростей, у тому числі кілька нових для флори України.