Рідкісні рослини
Одним із основних пріоритетів Поліського природного заповідникаі є збереження біологічного різноманіття, рідкісних видів флори та природних середовищ. В рамках цього напрямку Бумар Г. Й. проводяться багаторічні моніторингові спостереження за популяціями рідкісних видів рослин, що занесені в Червону книгу України. В місцях їх зростання закладено постійні пробні ділянки, на яких вивчається просторове розміщення, чисельність та вікова структура популяцій.
Результати довготривалих досліджень дозволили реально оцінити сучасний
стан популяцій рідкісних видів рослин, визначити тенденції їх розвитку,
зміни структури, поширення в Поліському заповіднику та на прилеглих
територіях. Вивчені також фактори негативного впливу на стан популяцій
та розроблені певні заходи по охороні рідкісних рослин.
На основі опрацювання польових матеріалів, зібраних протягом 20-річного
періоду та літературних джерел, нам вдалось встановити, що на території
Поліського заповідника зростає 30 видів рослин, занесених до Червоної
книги України. Природні біогеоценози Поліського заповідника дуже чутливі
до дії негативних чинників, які тут мають місце: осушувальна меліорація,
неконтрольовані пожежі. Вказані негативні чинники визначають основні
напрямки розвитку популяцій рідкісних видів рослин.
Результатом осушувальних робіт, які були проведені по периферії заповідника, стало наступання чагарникової рослинності на болотні та лучні фітоценози. Як встановлено дослідженнями Бумар Г. Й., найбільш вразливими до зміни екологічних умов є орхідні, котрих в заповіднику зростає 6 видів. В умовах заповідного режиму орхідні скорочують свою чисельність. Їх популяції в більшості випадків є регресивними, часто займають невелику площу, характеризуються малою чисельністю, низькою щільністю і складаються виключно з генеративних рослин. Багаточисельних популяцій в заповіднику практично не зареєстровано, за винятком однієї популяції пальчатокорінника м'ясочервоного на різнотравних луках, які межують з осушувальними каналами в охоронній зоні Перганського лісництва.
На підставі багаторічних моніторингових спостережень вдалося виділити окремі рідкісні види з прогресивною динамікою, яким достатньо природоохоронного статусу, це зокрема види роду діфазіаструм з родини плаунових, лілія лісова, комахоїдні рослини – пухирники малий та середній.
З реліктів льодовикового походження на обводнених болотах заповідника зустрічаються верба лапландської та верба чорнична. Обстежені популяції часто бувають в пригніченому стані, який викликаний змінами традиційної господарської діяльності – відсутністю сінокосіння. Ці зміни сприяють заростанню боліт деревно-чагарниковою рослинністю та механічному витісненню даних видів.
В заповіднику розроблені загальні рекомендації по збереженню раритетного фіторізноманіття. На першому етапі планується детальна інвентаризація рідкісних видів в межах заповідника та на прилеглих територіях; у заказниках, які знаходяться в даному регіоні. Цю роботу слід проводити обов'язково з використанням ГІС-технологій та з поступовим формуванням бази даних.
Одним із важливих заходів для забезпечення збереження раритетного фіторізноманіття є еколого-просвітницька діяльність: публікація природоохоронної інформації у ЗМІ, виступи по радіо та телебаченню, видання друкованої продукції, пропаганда у школах. Доцільним є також залучення до цієї роботи студентів вузів відповідних спеціальностей під час проходження практик; проведення акцій щодо захисту рідкісних рослин. Робота з відвідувачами заповіднику має включати предметні бесіди й професійно організовані екскурсії.