Древлянське цілительство
Поблизу більшості святих місць та на околицях поліських сіл з правіку живуть непрості жіночки, що мають дар Божий – зцілювати людей. Вони продовжують славну традицію древніх волхвів. В усі часи страждущі та хворі йшли до них нескінченним потоком.
Наше древлянське цілительтство має власне неповторне обличчя. Методики різних знахарів значно відрізняються. Зазвичай цілителі звертаються до Бога, Богородиці, Святих, Води, Каменя, Часу чи Місця. Одні молитви проголошуються в незмінному вигляді, інші «шепти» – в залежності від того, що бачить в уяві цілитель.
Особливо багато ефективних прадавніх методик шептів-медитацій стосуються посилення духовної сили і подачі правильної установки на зцілення. Якість і стиль життя наших пращурів завжди були спрямовані на збереження здоров'я, бо в нас існував Культ Здорового Тіла. Щоб вилікувати людину, відьми формують позитивну духовну установку на зцілення. Відомо, що значна кількість хвороб серця та травлення є наслідком пригніченого душевного стану, неправильного способу життя або харчування. Саме тому наші відьми вважають, що необхідно лікувати не органи людини, а першопричину виникнення хвороб – нашу психіку.
Знахарка казала так: «Житка у Предков наших завсєгди була Проста, у Любові, у Ладу з Душею, а оттого і здоровими воні булі людямі…». Древлянська система збереження здоров'я була побудована на постулаті, що ніякі негаразди в житті не можуть викликати тривалий смуток, депресію і відсутність віри в перемогу та добре майбутнє. Мудрим і морально довершеним повинен бути чоловік сущий. «Мудрий слухає своє Тєло, голос своєй Души». Древляни змогли створити довершену філософську систему цінностей «праведної житки» (довершеного життя), котра допомагала виживати у найскрутніші хвилини життя. І в тій філософії не було навіть натяків на особисте збагачення чи виживання за рахунок іншого. Тому що людина, яка збагатилась чи вижила у такий спосіб, завжди мала проблеми з власною духовністю.
У нас існувала своя система самовдосконалення людини. Древляни добре вміли розподілити власні сили впродовж річного циклу робіт чи при проходженні маршруту. Будь який древлянин в минулому планував своє життя на тривалий час. Нова справа розпочиналась з обдумування плану її виконання, внутрішнього налаштування, справляння ритуалу-свята (читай медитації-молитви) з вживанням хмільного меду з турового рогу. Лише опісля цього приступали до реального виконання задумки. Людина дуже ретельно стежила за власними почуттями, шукала першопричини негативних емоцій у разі їх виникнення. Вона вміла змінювати свої погляди на світ для того, щоб бути щасливою. Завчасно, ще на стадії обдумування, людина прокручувала в голові всі ймовірні несприятливі моменти розвитку подій.
Древлянські уявлення давали змогу перемістити хворобу із власного тіла туди, де відсутні люди, де не літають птахи. Хвороба уявлялась до певної міри як поняття про вмираючу і оживаючу природу. Існує, правда, один «недобрий» спосіб зцілення, коли хвороба з хворого передається здоровому, або просто відпускається на «всі сторони світу» і вітром переноситься на здорову людину.
Древлянські методики лікування не являються безмежними по силі чи всеохоплюючими. Багатовіковий досвід відібрав з них найбільш ефективні і прості. Деякі хвороби і психічні розлади добре лікувались в давнину під час паломництва-походів до сакральних природних об'єктів, проходження там ритуалу «обрікання», дачі пожертвувань, проголошення молитов, перебування, чи навіть проживання в святих місцях.
Були своєрідні древлянські медитації-лікування, котрі по різному звалися: «думу думаті», «ходіті за мислями», «ходіті поспаті», «лєс чи камєнь слухаті». Перелік відпрацьованих медитацій-лікувань може бути досить довгим. Це лікування-нашіптування з водою, викачування переляку яйцем, медитації-діагностики хвороби, шептання біля дуба, криниці, каменю з обв'язаним червоною ниткою хворим місцем, зцілення зібраною Юровою Росою, медитаційні сни в Святих Місцях…
Древлянські методики лікування мають певні особливості, котрі не завжди дають змогу їх використовувати в сучасних умовах. Так для їх використання часто необхідна відповідна навколишня обстановка, віра, харчування, здоровий спосіб життя. Для того щоби мати здоров'я, необхідно вести той же самий спосіб життя, як і наші предки.