Вороги бортьових бджіл
В минулому бортям сильно дошкуляли ведмеді, котрі були дуже охочі до меду. В районі Поліського заповіднику вони інтенсивно переслідувалися людьми, бо заважали розвитку бортництва. Ведмеді вилазили на дерева, скидали з них борті і потім вже на землі роздирали бортьовий вулик і з'їдали мед разом з стільниками.
Одна з місцевих легенд розповідає, що бджола виникла-зародилась у ведмежій шерсті. Але потім вона не захотіла там жити і переселилась у дупла на дерева. Ведмідь був колись госпдарем бджоли, тому він так часто видирає бджіл та без тями любить мед. Коли прийшла людина, то бджола перейшла служити до неї і до бога, знайшла в людині свого захисника.
Зараз у Поліському заповіднику ведміді не живуть, але інколи тут появлялись окремі тварини. Вони швидко навчались знаходити борті, скидати їх на землю і діставати мед. Це дуже не подобалось місцевому населенню і ведмедів інтенсивно переслідували. Так один з ведмедів невдало впав разом з бортю на землю і був придавлений нею зверху. Опудало цього ведмедя – самця зараз можна побачити в музеї Прип'ятського національного парку (Білорусь).
Раніше для захисту бортей від нападів ведмедів на деревах робили спеціальні захисні споруди: дощаті настили навколо стовбура, задовбані в дерево гострі спиці нахилені донизу, прив'язані на ланцюгах колоди і нарешті вкопані навколо дерева з бортю загострені кілки. Настили заважали звіру піднятись на дерево. Прив'язані колоди діяли інакше. Ведмідь, піднімаючись по стовбуру вгору, відштовхував колоду у бік. Вона розгойдувалась і боляче била звіра. Ведмідь розлючувався, втрачав обережність і накидався обома лапами на колоду. В результаті він зривався з дерева і падав донизу, де наштрикувався на гострі кілки. Прив'язані колоди були не лише захистом від ведмедя, але і своєрідним самоловом для його добування.
В холодну пору року, коли бджоли знаходяться всередині колоди і не можуть себе захистити, бортник час від часу брав рушницю і ходив перевіряти борті. Він уважно оглядав землю під бортю, чи немає там "трухи" (дрібної потертої деревини). Якщо вона є, то хтось гризе чи довбе борть, хоче добратися до бджіл та меду. Це може бути миша, куниця чи дятел (наприклад, жовна).
Сильно шкодять бортьовим бджолам і різні види мурашок. Для захисту від мурашок стовбури дерев обмазують дьогтем, солідолом, обсипають землю навколо стовбура чистим піском. В деяких випадках кору дерева частково зчищають, обкладають його гілками сосни і обливають мазутом. В крайньому разі, якщо ці міри не допомагають, і є загроза загибелі бджіл, мурашник знищують: розкопують чи випалюють.