– ЗВІТИ СЕКТОРУ ЕКОЛОГО-ОСВІТНЬОЇ РОБОТИ –
--------------------------- 2023 рік ---------------------------
ПРИРОДА ЯК ОСВІТНІЙ ПРОСТІР
В ліцеї «Радовель» відбувся науково-практичний семінар «Навчання через проживання», котрий виявився достатньо емоційним, з певними навіть сюрпризами. Керівництво ліцею поставило перед собою дуже амбітні плани упровадження власної освітньої програми, котра у великій мірі схожа з європейською позакласною освітою.
Спілкування автора допису з педагогами виявило, що в Україні, на жаль, ще мало інформації і методичних розробок щодо схожих європейських програм, як наприклад, освіти поза аудиторією (позакласна освіта EOtC, на відкритому повітрі, у природі). В Україні в заповідниках і національних парках проводиться екологічна освітньо-виховна робота з метою впливу на світогляд, поведінку… місцевого населення і відвідувачів…, поширення знань і підвищення обізнаності, формування екологічної свідомості та виховання поваги до охорони природи (Положення про екологічну ...). Облаштовані екостежки в заповідниках і національних парках в цілому відвідує невелика кількість відвідувачів. Зрозуміло, що екоосвіта на базі природоохороних територій не може у повній мірі задовольнити навчальні програми шкіл і університетів. Співпраця ліцею «Радовель», Чорнобильського і Поліського заповідників націлена, передусім, на довготривале співробітництво і упровадження проекту «Природа як освітній простір», котра буде максимально наближена до шкільної освіти, сприятиме оволодінню школярами основ креативного і наукового мислення.
Важливість розвитку у дітей креативного і наукового мислення теза майже загальновизнана, але вчителям складно втілити цей спосіб мислення у шкільні програми (Patston et al., 2021). Навчальна програма з природознавства початкової школи може надати можливості для творчого мислення (Barrow, 2010). Креативне мислення та наукові знання є важливими компонентами навчання двадцять першого століття. Важливо посилити ефективність міждисциплінарного курсу навчання на основі запитів, доповненого навчанням, яке стимулює розвиток творчих і дослідницьких навичок (Li et al., 2022).
Найбільш повно навички наукового мислення людина застосовує під час планування та проведення дослідження (Lazonder, 2023). Ранні дослідження наукового мислення зосереджувались переважно на навичках експериментування та оцінки доказів (Zimmerman, 2000), розширили цей набір навичок у моделі «Наукове відкриття як подвійний пошук», включивши навички висування гіпотез і формування передбачення. Пізніші роботи ще більше розширили сферу такого застосування, додавши навики побудови дослідницьких питань, оцінки властивостей даних і планування процесу дослідження (Masnick et al., 2017).
У багатьох країнах діти знайомляться з науковим мисленням ще у початковій школі. Вважається, що наукове мислення буде допомагати успішно проводити дослідження та вчитися на основі діяльності. В освітньому контексті навики наукового мислення часто класифікуються як побудова дослідницьких питань, генерація гіпотез, експериментування та оцінка доказів (Pedaste et al., 2015).
Базові знання для отримання певних навичок наукового мислення і що вони загалом сприйнятливі розуміння процесу наукового обґрунтування. Винятком є генерування гіпотез, яке є надто складним для багатьох дітей (Lazonder et al., 2021). Розуміння результатів дослідження та початкові наукові міркування потрібні передусім, щоб створити уявлення про процес дослідження чи результати експерименту (Van der Graaf et al., 2018 ; Van de Sande та ін., 2019). Досвід автора доводить зворотне, що з науковим мисленням дітей необхідно знайомити старшокласників, коли вони опанують певні методики моніторингу чи обробки польового матеріалу.
Оволодіння науковим мисленням це не тільки виявлення складних залежностей у природі, але і порівняно прості завдання з моніторингу чи розуміння інформації, поданої в графіках. Роль математики стає більш очевидною, коли діти починають виконувати реальні проекти і використовують великі за об'ємом дані. Ці висновки автора співпадають з результатами інших науковців (Willemsen et al., 2023). На відміну від розуміння прочитаного, математичні здібності не являють собою систему наукового мислення чи розуміння відповідних методик (Koerber & Osterhaus, 2019). На думку автора, наукове мислення вимагає універсальних знань, креативності, а не тільки математичних навичок. Традиційна радянська система освіти і, до останнього часу, українська школа вчили дітей мислити стандартно «за формулою», і наукове мислення чи креативність не входили до навчальних програм і відповідно не оцінювались збереження довкілля, усвідомлення цього та участь у цьому процесі (Sponsel, 2014). Волонтерський рух у національних парках і резерватах є поширеним явищем. Волонтери надають різноманітну допомогу – від боротьби з інвазійними рослинами, висадкою дерев до збору наукових даних (Watson R. 2023). У подальшому планується використовувати підготовлених учнів ліцею «Радовель» для проведення наукових досліджень у Поліському і Чорнобильському заповідниках. Духовна екологія, як перспективна суміш релігії та науки про духовні аспекти.
У 2024р. діти ліцею «Радовель» будуть в складі команд виконувати наукові роботи:
- Видовий склад, щільність гніздування і біотопічне поширення птахів с.Радовель і його околиць за даними маршрутних обліків;
- Маршрутний облік чисельності копитних за купками екскрементів у Чорнобильському біосферному заповіднику:
- Облік запасів трав'яних і гілкових кормів у поліському природному заповіднику.
Випробувальні тренінги були вже проведені (представлені на фото).
На фотосвітлинах – семінар «Навчання через проживання».
Тут були представлені доповіді, як про загальну концепцію програми «Навчання через проживання», так і про вплив музики на освітні процеси, спілкування з природою. Була представлена цікава інформація про різноманітні екскурсії, у т. ч. і про зарубіжні. На семінарі йшла розмова і про роботу з глиною, як творчий процес.
На фотосвітлинах – семінар «Навчання через проживання».
Використана література за посиланням:"
Презентація за посиланням:
Інформація підготовлена Сергієм Жилою (с.н.с. Чорнобильського РЕБЗ, провідним фахівцем з еколого-освітньої роботи Поліського природного заповідника).
19 грудня 2023 р.
--------------------------- 2022 рік ---------------------------
ВСЕУКРАЇНСЬКА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ
5 жовтня в Поліському природному заповіднику вперше в online форматі було проведено Всеукраїнську науково-практичну конференцію
„Реалії та перспективи еколого-освітньої роботи в парадигмі стійкого розвитку”
В конференції прийняло участь понад 100 чоловік, нам надійшло 56 статей з 16 областей України. Географічно учасники конференції представили Київщину, Житомирщину, Рівненщину, Івано-Франківщину, Закарпаття, Волинь, Тернопільщину, Одещину, Чернівеччину, Черкащину, Полтавщину, Херсонщину, Миколаївщину, Вінничину, Сумщину, Хмельниччину, і навіть Швейцарію. Автори статей – співробітники установ природно-заповідного фонду, навчальних, наукових закладів, а також студенти та пошукачі.
В резолюції до конференції було прийнято рішення про розвиток співпраці у сфері еколого-освітньої діяльності між різними установами України, розширення міжнародного співробітництва, інтеграцію еколого-освітньої діяльності в наукові програми, а також подальше проведення обміну досвідом у форматі щорічних науково-практичних дискусій (конференцій або круглих столів).
Всім учасникам було розіслано електронні сертифікати про участь в конференції та електронні збірники. Також збірник можна завантажити ТУТ (жміть на титулку збірки):
Інформація підготовлена старшим науковим співробітником Поліського природного заповідника Ольгою Бєльською.
Жовтень, 2022 р.
--------------------------- 2021 рік ---------------------------
Сектор еколого-просвітницької роботи був створений 1 жовтня 2021 р. До його створення роботу сектору виконували співробітники наукового відділу. Робота полягла в написанні популярних статей в районних газетах, проведення екскурсій екостежками та музейними кімнатами заповідника, проведення акцій та тематичних занять зі школярами, робота з мас-медіа, участь в інших заходах заповідника та інших установ, розробка тематичних плакатів для екостежок, висвітлення інформації щодо діяльності заповідника на сайті та в соцмережах.
За період 2021 року було проведено 35 екскурсій, екостежки та музеї відвідало близько 300 гостей групами від двох до 10 чоловік. Враховуючи пандемічну ситуацію, цьогоріч екскурсії для школярів не проводились.
Протягом року було проведено поповнення краєзнавчого музею експонатами, що передавали нам жителі довколишніх сіл, оновлені експозиції музею природи, за допомогою Селезівського ПНДВ відновлено партизанську землянку, проведений ремонт інших споруд на екостежках. Розпочато збір експонатів для музею бортництва.
В районних газетах «Зоря» (м. Овруч) та «Зорі над Убортю» (Олевськ) вийшли статті про діяльність заповідника.
Заповідник щорічно проводить екологічні акції та бесіди зі школярами.
То ж цього року зі школярами в лісі Селезівського ПНДВ у квітні в рамках акції «Зустріч птахів» було розвішано штучні гніздівлі для горобиних, а в листопаді з учнями початкових класів Городецької філії «ЗОШ І-ІІ ст.» ОНЗ «Словечанська ЗОШ І-ІІІ ст.» проведено акцію «Нагодуй птахів взимку». Крім того, зі школярами було проведено ряд бесід.
Найбільш масовою була акція «Збережи життя ялинці», що проводилася в ОНЗ ,,Словечанська ЗОШ І-ІІІ ст." і Бігунському ліцеї за ініціативи фахівця з екологічної освіти Германчук Світлани Павлівни. Не легко було вибрати переможців, оскільки всі діти дуже талановиті і до роботи підійшли креативно. То ж учасники конкурсу були відмічені грамотами та отримали солодощі, а найкращі роботи були відмічені подарунками та дипломами.
За допомогу в організації цієї акції висловлюємо щиру вдячність:
Начальнику Селезіського ПНДВ Германчуку Володимиру Володимировичу;
Директору ДП «Словечанський лісгосп АПК» Макарчуку Юрію Петровичу;
Приватному підприємцю Жуковському Руслану Вікторовичу;
Лісничому Сирницького лісництва ДП ,,Словечанський держлісгосп" Левицькому Юрію Петровичу;
Лісничому Бігунського лісництва ДП «Словечанський лісгосп АПК» Андросовичу Михайлу Васильовичу
Депутату Словечанської сільської ради Киклі Сергію Вікторовичу.
Також в рамках проекту "Полісся - дика природа без кордонів" було проведено опитування населення довколишніх сіл на тему «ПОЛІССЯ – ДИКА ПРИРОДА БЕЗ КОРДОНІВ. ЩО НАМ ВІДОМО ПРО УНІКАЛЬНУ ПРИРОДУ РЕГІОНУ". Опитування у вигляді анкетування проводилося в Олевському та Овруцькому районах. 186 анкет були передані для опрацювання партнеру Міжнародного проекту Товариству охорони птахів України. Після опитування співробітники сектору прийняли участь в онлайн-нараді щодо результатів анкетування та реалізації екопросвітницьких захоів в рамках проекту
Інформація підготовлена старшим науковим співробітником Поліського природного заповідника Ольгою Бєльською.
Грудень, 2021 р.