Визначні дати, заходи, акції
Водно-болотні угіддя «Поліські болота» - сучасний стан та загрози
Територія Поліського природного заповідника займає 20104 га, з яких близько 22% - це болота різної трофності та заболочені ліси.
У листопаді 2004 року ми отримали сертифікат, що надає окремим болотам Поліського заповідника статус Рамсарських під загальною назвою «Поліські болота». Сам сертифікат датується 29 червня 2004 р.
Територія водно-болотних угідь площею 2145 га складається з двох ділянок: водно-річкового комплексу «Жолобниця» та болотного комплексу «Мироші»
У межах ВБУ “Поліські болота” охороняються цінні типи природних середовищ, серед яких виділяються: верхові та перехідні болота, болота з домінуванням великих осок, а також з домінуванням великих видів ситника, сфагнові березові ліси та заболочені хвойні ліси тощо.
Більшість типів цінних природних середовищ в заповіднику є досить звичайними для Поліського заповідника і добре збереженими. Тут охороняється 5 видів рослинних угруповань, що занесені до Зеленої книги України і є рідкісними на регіональному рівні. Також охороняється 14 видів рослин, 10 видів птахів і 4 види ссавців з Червоної книги України. Багато видів, зокрема птахів, амфібій, плазунів мають міжнародний охоронний статус.
Болота – це унікальна природна система, що виконує накопичувальні та водорегулюючі функції. Проте вони є досить чутливими до погодно-кліматичних змін, зокрема зміни температурного режиму, збільшення посухостійкого періоду тощо.
В заповіднику протягом багатьох років постійно ведеться спостереження за погодними умовами і їх аналіз показує, що в останній час відповідно до світових тенденцій відбувається підвищення середніх температур. Особливо відчутно це в останнє десятиріччя.
Температурний режим має безпосередній вплив на якість та кількість опадів протягом року. Якщо в минулому столітті ми спостерігали в середньому на 10 років один посушливий рік, то за період з 2013 по 2020 рр. 2020 рік став вже четвертим.
Відповідно, змінилася метеорологічна характеристика сезонів року: збільшився вегетаційний період, зменшилося число днів у весняний та осінній період та значно збільшився літній. Зимовий період наче й не змінився, проте відбулися пертурбації температурних режимів: зменшилась кількість морозних періодів, майже відсутні морози нижче -20, збільшилася кількість днів з плюсовою температурою.
Розрахувавши гідротермічний коефіцієнт Селянінова ми встановили, що після 2000 р. з зони надмірного зволоження (ГТК 2,03), що відповідає Поліссю України, ми змістилися в зону достатнього зволоження, тобто на межу Лісостепової зони. Цю зміну також підтверджують сучасні карти зміни природних зон, які публікуються у відкритому доступі.
Зміни якості та перерозподіл кількості опадів мають безпосередній вплив на стан водно-болотних угідь. Так відсутність снігового покриву призводить до дефіциту вологи навесні та різкого падіння рівнів води в водних джерелах та ґрунті.
Особливо негативно сучасні зміни впливають на верхові болота. Тут відбуваються незворотні процеси евтрифікації та заростання боліт лісом. Результати вимірювань рівнів ґрунтових вод у 2020 р. показують, що він напряму залежить від опадів, і знаходиться нижче рівня залягання торфу, потужність якого тут становить 40-60 см.
Це призводить до непоправних змін, зокрема:
- висихання боліт, а відповідно зникнення цінних видів флори та фауни;
- заліснення боліт, що призводить до збільшення транспірації, а відсутність достатнього рівня води ще й до активного розкладання торфу (верхові болота мають від’ємний вуглецевий баланс, при розкладанні вивільняється вуглець – йде збільшення парникових газів);
збільшенню масштабів пожеж через відсутність достатньої вологи та подовження пожежонебезпечного періоду.
То ж ми маємо всі шанси втратити цей комплекс і отримати натомість досить вагомі удари стихії у вигляді пилових бур, опустелювання, нестачі питної води.
Давайте разом дбати про наше довкілля.
Пам’ятаймо, що запасної планети в нас немає.
Інформація підготовлена науковим співробітником Поліського природного заповідника Ольгою Бєльською
Лютий, 2021 р.
-------------------------------події 2020 року-------------------------------
2 лютого - Всесвітній день водно-болотних угідь
2 лютого світ відзначає Всесвітній день водно-болотних угідь. Дата приурочена до підписання світовою спільнотою 2 лютого 1971 року у місті Рамсар (Іран) міжнародної угоди – Конвенції з водно-болотних угідь міжнародного значення. Мета конвенції – збереження водно-болотних угідь як середовища для водоплавних птахів та збереження і раціональне використання цих угідь шляхом місцевих, регіональних і національних дій та міжнародної співпраці, які будуть складовою збалансованого розвитку світу. Україна поновила своє членство в конвенції з 29 жовтня 1996 року і більше як 30 водно-болотним об’єктам нашої країни було надано статус Рамсарських. В останні роки зі змінами клімату в заповіднику виникає багато проблем зі збереженням водно-болотних угідь. Спостерігаються процеси висихання боліт, зокрема верхових, зникнення болотної рослинності, заліснення боліт сосною та трансформація їх у ліси. У зв’язку з посушливими погодними умовами посилились пожежі великих масштабів, які несуть загрозу для болотних масивів. Інформація підготовлена к.б.н., науковим співробітником Поліського природного заповідника Галиною Бумар. 
У листопаді 2004 року Поліський заповідник отримав диплом про присвоєння окремим болотам заповідника загальною площею 2145 гектарів статусу Рамсарських під загальною назвою «Поліські болота».
Угіддя «Поліські болота» є типовим водно-болотним комплексом для одного з найбільших заболочених регіонів Європи – Полісся. Воно включає комплекс цінних верхових і перехідних боліт «Міроші» (1600 гектарів) в Перганському лісництві на Олевщині та водно-річковий комплекс «Жолобниця» - ділянку перехідних та низинних боліт в заплавах малих річок Болотниці і її притоки Жолобниці (545 гектарів) в Селезівському лісництві на Овруччині.
Варто відмітити, що болотний комплекс «Міроші» представляє собою великі площі торфових боліт, які утворились в льодовиковий період в пониженнях між високими піщаними грядами, дюнами і валами. Формування таких боліт почалось ще 8-10 тис. років тому, поклади торфу тут місцями сягають більше трьох метрів.
У межах воно-болотних угідь «Поліські болота» охороняються цінні типи природних середовищ за класифікацією ЕUNIS та резолюцією 4 Бернської конвенції. Вони багаті біорізноманіттям, є середовищем існування для переважної більшості видів рослин і тварин, оселищами багатьох ендеміків, важливими територіями для мігруючих водоплавних птахів, а існування риб, більшості видів амфібій, а також багатьох видів комах на певних стадіях життєвого циклу можливе лише у межах водно-болотних угідь. Разом з тим водно-болотна рослинність угідь виконує важливу роль фільтрації та очищення вод від забруднення, а самі болотні масиви мають визначальний вплив накопичення та формування річкового стоку.
Ці ділянки цінні як місця збереження багатьох зникаючих видів рослин та птахів. На території ВБУ «Поліські болота» охороняється 14 видів рослин, 10 видів птахів і 4 види ссавців з Червоної книги України. Багато видів, зокрема птахів, амфібій, плазунів мають високий міжнародний охоронний статус. Тваринний світ угідь представляють риби: щука, лин, минь, в’юн, карась, мінога українська; плазуни: черепаха болотна, гадюка звичайна; птахи: чорний лелека, сірий журавель, лучний лунь, яструб великий, змієїд; ссавці: бобер, видра річкова, тощо.
На водно-болотних угіддях «Поліські болота» регулярно проводяться наукові спостереження за змінами, а також природоохоронні заходи, спрямовані на їх охорону та збереження. Працівники Поліського заповідника прикладають всіх зусиль, аби зберегти болота міжнародного значення з їх біологічним різноманіттям для майбутніх поколінь. Вони є гордістю Овруччини та Олевщини.
Січень, 2020 р.